Сьогодні 100 днів голодування українського політв'язня Володимира Балуха. Нагадаю, його "провина" полягає тільки в тому, що він вивісив над своїм будинком в Криму український прапор. Розправа над Балухом – гранично чітка ілюстрація ставлення окупаційної влади до українців у Криму.
Суть позиції Москви – "українців у Криму немає". Кремль намагається нав'язати модель, згідно із якою у Криму існують тільки росіяни та кримські татари. Водночас усі росіяни нібито підтримали анексію (Павло Казарін вірно зазначив, що Олег Сенцов не вписується у цей кремлівський міф, тому його переслідують із особливою жорстокістю).
Щодо кримських татар Москва проводить єзуїтську політику, створюючи картинку, мовляв, є "добрі татари", які вдячні за "возз'єднання", співпрацюють із окупаційною владою, радо приходять на організовані свята. А є "погані" – екстремісти, радикали тощо. Зараз Кремль активно прокачує ще одну лінію, згідно з якою у Криму є "більш корінні народи", наприклад, греки, щоби "розмити" статус кримськотатарського народу, який не підкорився.
Але якщо окупаційна влада Росії кримських татар переслідує, проте не заперечує їхнього існування, то українців, за задумом Кремля, у Криму не має бути жодних – ні "добрих", ні "поганих". Тільки "один народ". Саме тому за український прапор кидають за ґрати.
Говорити українською мовою у Криму – значить проявляти нелояльність на межі екстремізму. Як я вже писав, українські школи і класи на півострові фактично знищено, а викладання української мови факультативно не схвалюється. Тотальна асиміляція і витіснення українців – це спосіб максимально ускладнити деокупацію. Фактично – це геноцид.
Укотре закликаємо міжнародних партнерів України виступити на захист Володимира Балуха і звернути увагу на переслідування українців у Криму.
Джерело: Дмитрий Тымчук / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора