-3 Київ
Напередодні та під час святкування 100-річчя незалежності Польщі відбулися дві події, спрямовані на подальше нагнітання деструктиву в українсько-польських відносинах, за чим чітко простежується тінь Москви та її спецслужб.
Зокрема, напередодні ювілею в мережу викладають інформацію про акції фанатів польського футбольного клубу "Шльонськ" у Львові, де вони на історичному Меморіалі орлят (на Личаківському цвинтарі) з фаєрами і транспарантами "відзначили" "100-річчя боротьби поляків проти ЗУНР". Цікаво, що сама акція відбулася ще 4 листопада, проте відомо про неї стало лише після того, як польські фанати опублікували фото акції на своїй Facebook-сторінці 9 листопада – саме до святкування 100-річчя незалежності Польщі.
А потім, уже під час відзначення ювілею, під посольством України в Польщі відбувається спільна акція відомого Едуарда Лімонова і його "Другой России" з польською радикальною організацією "Фаланга", де закликали до поділу України між Росією, Польщею, Угорщиною і Румунією.
Крім інформаційного галасу ці акції мали створити привід для акцій у відповідь деяких "українських радикалів" і сформувати відповідну інформаційну картинку про "фашистську Україну".
Але завдяки своєчасним заявам посольства України в Польщі про підготовку провокацій і появу у ЗМІ матеріалів, що викрили плани росіян, ідеологи цих акцій, очевидно, в останній момент відмовилися від чергового очевидного "зашквару".
Однак хотілося б зупинитися на акції Лімонова і "Фаланги", які закликали до розділення України. Так, тієї самої "Фаланги", члени якої цього року за завданням російських спецслужб здійснили підпал Центру угорської культури на Закарпатті з метою подальшого загострення українсько-угорських відносин і створення передумов для дестабілізації ситуації в регіоні. Тоді, нагадаємо, росЗМІ в один голос звинувачували у скоєному "українських радикалів".
Усе це чудово лягає в концепцію Суркова із розчленування України (про що група ІС писала раніше), де одну з головних ролей відіграє його улюблене ГРУ в роботі як з угорськими, так і з польськими радикалами. Роль Лімонова теж зрозуміла – вона чудово вкладається в цю концепцію, беручи до уваги любов Суркова до псевдоопозиційних проектів (якщо уважно вивчити біографію і діяльність Лімонова, то стає зрозуміло, що цей російський "опозиціонер" давно перебуває під дахом російської військової розвідки, а останнім часом "спалився" на "відмазуванні" Боширова і Петрова).
Тому коли ми говоримо про загострення в українсько-польських відносинах, маємо розуміти, що за ними стоїть такий собі симбіоз польських радикалів і російської військової розвідки (ГРУ). Остання тепер – в особі фейкової "російської опозиції".
Джерело: Дмитро Тимчук / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
