-3 Київ
Війна проти всіх за абсолютну владу. Яку країну будує Зеленський.
Головний посил, який дав Зеленський, звучить так: "Я впевнений у тому, що я роблю, і не обертаюся назад". Попри те, що Зеленський виглядав дещо розгубленим, важко підбирав слова, плутано говорив – він був упевненішим у собі, ніж будь-коли. І це те, чого багато хто просто не захоче помітити.
Отже, два роки Зеленський зустрів на заводі "Антонов", де зараз є глобальна проблема – двоє людей, які можуть реально добудувати три літаки для українських ВПС, пішли із заводу, і зараз до кінця ніхто не розуміє, як побудувати ці літаки. Але це антураж. Перейдімо до змісту.
Перше, що потрібно сказати: Зеленський абсолютно щиро впевнений, що він будує країну з нуля. Він неодноразово це говорив під час своїх відповідей. Коли ми аналізуємо й будемо аналізувати дії Зеленського, ми маємо звернути увагу на головний лейтмотив конференції: "Я будую країну з нуля". До Зеленського, за його версією, нічого не було, потім він прийшов, розібрався, зрозумів, що потрібно робити, і зараз він упевнений у собі й буде втілювати в життя свої задуми.
Аналіз головних посилів пресконференції, напевно, потрібно почати з теми так званого зовнішнього управління. Президент дуже артикульовано сказав, що ним ніхто керувати не зможе. Перекладаючи це на людську мову, він говорить, що звільнення Коболєва без додаткових консультацій було невипадковим і в подальшому щодо всіх інших подібних кадрових і взагалі найважливіших внутрішніх речей він не збирається ні з ким консультуватися. І зараз найцікавішою буде гра навколо керівника САП: чи наважиться Зеленський призначити "непогодженого" антикорупційного прокурора, який буде основою всієї антикорупційної вертикалі країни...
Другий за значенням посил: референдум по Донбасу. Що буде виноситися – незрозуміло, але це була явна заготовка й заготовка перш за все для зовнішнього споживача. Пасаж Зеленського про заморозку конфлікту наводить на думку, що суть референдуму може звестися до закріплення чи не закріплення в Конституції Мінських домовленостей по так званому особливому статусу. Хоча зараз усе це виглядає більше як такий собі посил світовим лідерам: ми готові вийти з "Мінська" шляхом референдуму. Це, правда, ставить в абсолютний глухий кут усіх, але на це, судячи з усього, і розраховують на Банковій. Що це: підняття ставок чи вишукана форма капітуляції (вихід із "Мінська" може потягнути розвал "Нормандської четвірки" при ще не створеній Кримській платформі) – поки говорити трохи зарано.
Окремо слід зупинитися на війні з олігархами. Закон, анонсований Зеленським, у всякому разі, виходячи з його слів, передбачає дві речі: масове переписування каналів і ЗМІ на третіх осіб з однієї сторони (між іншим, цікаво зрозуміти, чи регіональні телеканали Балоги чи Івахіва вважаються ЗМІ, які роблять їх олігархами, чи ні, і який ступінь пов’язаності осіб буде допустимий). Проте важливо, що зараз ми увійдемо в систему глобального перерозподілу ЗМІ і, очевидно, передачі їх у підконтрольні владі руки (в умовне управління, коли ЗМІ будуть де-факто фінансуватися тими самими олігархами, але в системі менеджменту з’являться "правильні" люди з "правильними" посилами). Другий аспект – почнеться вибіркова антимонопольна чистка з невеликими елементами чи, точніше, зачатками правил лобіювання. Або якщо говорити менш коректно – почнеться перерозподіл певних активів. Також слід сказати, що виходячи зі слів президента, Петру Порошенку уже зараз потрібно шукати собі наступника.
Щодо долі Віталія Кличка, то його оточення де-факто визнано корупціонерами й можна з великою долею ймовірності говорити, що протягом найближчого часу продовжиться накат на оточення Кличка, з’являться якісь "красиві факти", а коли буде проведена інформатака й ряд затримань, тоді Кличка можуть відправити у відставку (судячи з усього, це має статися в період літнього затишшя). Варто звернути увагу на пасаж Зеленського про те, що Кличко "неправильно себе поводить". Перекладається це так: "Не починай мене атакувати, бо буде гірше. Тому просто змирися й чекай свого заклання".
Один із найважливіших посилів Зеленського – це його переписка з Яною Дугарь, яку підозрюють у вбивстві Павла Шеремета. Це безумовний дзвіночок Арсену Авакову.
І нарешті є ще один момент – відсутність відповіді на питання вакцинації. Зеленський дуже хотів себе виправдати, але тут у нього просто немає аргументів.
У цілому зараз можна чітко говорити, що Зеленський точно почав війну проти всіх. Він не розуміє до кінця, що в результаті цієї війни буде, але точно розуміє, що він воює за максимальну владу. А це значить, що правила гри в найближчі місяці будуть формуватися щодня й у ручному режимі. Виграти в цій грі він зможе тільки за наявності дуже швидких рішень (по суті, це має бути бліцкриг) високого рейтингу й відсутності опозиції. Правда, повірити в те, що олігархи зможуть об’єднатися, зараз просто неможливо. Тому він має певні шанси на перемогу.
Джерело: Vadym Denysenko / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
