"Зернова угода". Чи зможуть росіяни продовжити шантаж?
Учора Росія поставила новий-старий ультиматум щодо продовження "зернової угоди". І зробила цей ультиматум спеціально в день візиту Сі Цзіньпіна в Москву (Китай є одним із найважливіших гравців, зацікавлених у продовженні угоди). Таким чином, росіяни намагаються затягнути Китай у свою "зернову гру".
Нагадаю, що два тижні тому Росія змушена була продовжити "зернову угоду" під тиском Туреччини. У Росії не були готові до турецького шантажу (турецька митниця просто перестала оформляти товари).
Із високою ймовірністю можемо говорити про те, що на російські умови ніхто не піде. А відтак, варіантів розвитку небагато:
- ситуація буде підвішена на невизначений час, і РФ розігруватиме "зернову карту" в переговорному процесі;
- турки ще раз провернуть фінт із розмитненням, і почнеться позиційна війна, у результаті якої РФ продовжить угоду ще на кілька місяців;
- російський ультиматум буде частково задоволений (ключова грошова вимога – розблокування аміакопроводу Тольятті – Одеса, яке лобіює Ротенберг). Треба одразу зазначити, що за умови працюючої ГТС відкриття аміакопроводу навряд чи є чимось екстраординарним, хоча в Україні багато хто за таких обставин почне говорити про "торгівлю на крові".
Загалом рано чи пізно, але РФ мала витягнути цю карту і зараз, на жаль, сценарій "підвішування ситуації на невизначений період" стає найімовірнішим. Адже не даремно Росія штучно гальмувала експорт своєї сільгосппродукції навіть на шкоду своїм аграріям.
І тепер "зернова угода" знову стає головним і, мабуть, єдиним переговорним козирем для РФ.
Уявити, що Захід зараз відповість забороною на критично важливий для РФ імпорт у Росію насіння, практично неможливо. Справа в тому, що Захід критично залежить від російських добрив.
Поки що відповіді на питання, як вирішиться ця угода, немає. Росія створила ще одну точку напруги і чекатиме, щоб із нею розпочали переговори. Але при цьому не треба забувати: на першу "зернову угоду" РФ пішла і за менш складних для себе умов. Точок тиску на РФ поки що все ще більш ніж достатньо.
Джерело: Vadym Denysenko / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора