Давайте ще раз про стратегію нашої перемоги.
Поточна стратегія ґрунтується на впевненості, що звільнення всіх наших територій означає завершення війни. Ця впевненість безпідставна. Війна продовжиться, поки ворог має ресурси.
Більше того, після звільнення всіх наших територій підтримка наших союзників різко впаде.
Сподіваюся, уже всім очевидно, що поки війна триває, нас у НАТО не приймуть, лише після завершення [війни]. Скільки б реформ ми не робили.
Таким чином, треба визнати, що Україна не має сьогодні стратегії перемоги. Отже, не може перемогти. Максимум – може не зазнати поразки.
У війні перемагає той, хто має свою картинку післявоєнного світу і здатен нав'язати її ворогу, своїм союзникам та союзникам ворога.
Поки ми не почнемо це робити, наша перемога під питанням.
Росія має досить великі ресурси для тривалого ведення війни. Тож марно сподіватися на вихід Росії з війни через вичерпання ресурсів. Росія вийде з війни лише через внутрішні зміни. Отже, треба розуміти, які внутрішні зміни можливі, хто їхній суб'єкт, як зменшити ризики та переконати союзників, як знайти суб'єкта змін та допомогти йому, як забезпечити довгострокову підтримку союзників.
Джерело: Валерій Пекар / Facebook