Неможливість "остаточного вирішення українського питання" обертається тим, що Москва вдається до "остаточного вирішення бурятського, дагестанського та кримськотатарського питання".
Національні республіки зараз постачатимуть основну частину мобілізованих через значно кращу демографічну ситуацію (порівняно з етнічно російськими регіонами, де народжуваність нижча за червону лінію), а також через порівняну бідність, що не дозволяє відкупитися, та низку інших причин.
Але водночас рівень жорсткості у проведенні мобілізації в певних національних регіонах набагато перевищує середньоросійський. У Бурятії подекуди оточують села і примусово вивозять усіх чоловіків. В анексованому Криму кримськотатарська молодь повально отримує повістки.
Винищення бурятів, як кажуть на місцях, є частиною стратегії певних російських кланів по отриманню повного контролю над Байкалом та прилеглими територіями. Що стосується кримських татар, їхній геноцид здавна є імперською ідеєю-фікс. Із народами Дагестану поки не розібрався, скоріше за все, там також є певний конкретний умисел.
Отже, навіть якщо не вдасться досягти чогось в Україні, московський імперський режим думає, що все одно буде у виграші.
Джерело: Валерій Пекар / Facebook