Після кількох днів падіння інтенсивності штурмів сьогодні накотила нова потужна хвиля. Місцями ворог просунувся, але ще не закріпився. Якихось особливих успіхів ворог поки не отримав, хоча штурм був потужний і втрати у них значні. І тут виникає питання: що відбувається?
За розвідданими, сьогодні в бій були кинуті війська оперативного резерву. Це дуже ризиковане рішення, оскільки, як правило, завдання таких військ – прикривати наш можливий прорив чи контратаку. Тобто пів року "м'ясних штурмів" не пройшли даремно, й орки таки дійсно видохнулися. Очевидно, що раз задіяли резерв, то поповнення не покриває масштабу втрат, понесених в останні місяці. Тим не менше, чому російське командування пішло на цей малоперспективний крок?
- Орки, походу, справді вірять, що є шанс проломити фронт. Вони знають, що наші виснажені, і сподіваються досягнути прориву десь. Наші виснажені, але шансів на глибокий прорив оркам не дадуть.
- Орки зрозуміли, що ми почали робити реальні фортифікації і пізніше вибити нас буде дуже складно. Тому ставлять за ціль урвати стільки, скільки зможуть.
- Міжнародна допомога зрушилася з місця. Чехи знайшли снаряди, у США наближаються до ухвалення пакету. Відповідно, орки спішать до того, як це буде зроблено.
Оперативні резерви не були великі. Тож штурмів вистачить від сили на пару днів. Щоправда, починаємо спостерігати появу свіжих, непідготовлених орків. Останнім часом це була рідкість. Усі, навіть зеки, мали підготовку щонайменше три місяці, і я мушу сказати, що це робило з них дуже серйозних солдатів.
Тож Путін спішить, але не до своїх виборів, а до того, щоб наша оборона не зміцніла.
Джерело: Політика Андрусіва / Telegram
Опубліковано з особистого дозволу автора