+2 Київ
Повернення теми мирних перемовин. Останнім часом знов спостерігається інформаційний ажіотаж навколо теми мирних перемовин щодо завершення війни між Україною й Росією. Лунають різноманітні політичні заяви, з'являється ціла низка публікацій на цю тему. Відповідно починають поширюватися і конспірологічні припущення щодо можливості таких переговорів уже найближчим часом.
Узагалі в цьому немає нічого дивного. Навколо будь-якої війни завжди обговорюється проблема мирних переговорів. Наприклад, навколо нинішнього конфлікту на Близькому Сході (Ізраїль – Палестина) ця тема теж активно дискутується. Питання про переговорне завершення війни між Росією й Україною виникало вже неодноразово, починаючи з перших днів російського повномасштабного вторгнення в Україну.
Нинішня актуалізація теми мирних перемовин пов'язана з двома обставинами:
- Підготовка Глобального саміту миру у Швейцарії;
- Просування Росією своєї стратегії завершення війни – мир на російських умовах (демілітаризація й денацифікація України, заборона на членство України в НАТО, визнання суверенітету Росії над територіями, які РФ анексувала в Україні тощо).
Ці дві обставини, а також складна ситуація на фронтах в Україні й наближення президентських виборів у США відновили дискусію в західних політичних елітах про перспективи війни між Росією й Україною та умови її завершення. Як це було й раніше, проявилися різні позиції, що характерно для демократичних суспільств. Є прихильники мирних переговорів уже зараз навіть на умовах певних поступок Росії. Є й більш прагматична позиція – переговори з Росією про завершення війни треба починати лише з позицій сили тоді, коли воєнна ситуація в Україні стабілізується, російський агресор буде зупинений (а ще краще й відкинутий хоча б із частини окупованих територій) і Путін зрозуміє, що він не зможе виграти цю війну проти України. Саме ця позиція зараз домінує серед західних еліт. При цьому офіційна позиція західних лідерів залишається незмінною – коли й на яких умовах починати переговори, буде вирішувати Україна. Саме таку позицію оприлюднив нещодавно в Києві держсекретар США Ентоні Блінкен.
Ставитися до дискусії про завершення війни шляхом мирних переговорів треба спокійно й раціонально. У перспективі переговори про завершення воєнних дій між Росією й Україною є неминучими, навіть якщо нам вдасться звільнити всі окуповані території. І нам потрібно продумати й визначити стратегію і тактику таких перемовин.
Дискусії й заяви про мирні переговори для завершення війни між Росією й Україною відображають загострення інформаційно-політичної й дипломатичної боротьби навколо Глобального саміту миру у Швейцарії. Тому це реальний процес, а не інфошум.
Це явна й прихована боротьба двох стратегій – української (разом із нашими міжнародними партнерами) і російської. Українська стратегія полягає в тому, щоб міжнародна спільнота (хоча б її вагома частина) визначила спільну позицію для майбутніх мирних переговорів з урахуванням формули миру президента Зеленського. Саме для цього і скликається Глобальний саміт миру. Це однозначно посилить наші потенційні переговорні позиції. Тому Росія так шалено й намагається зірвати цей саміт або хоча б нівелювати його значення й можливі рішення. Стратегія Росії прямо протилежна – примусити Україну й Захід до перемовин на своїх умовах шляхом ескалації війни проти України. Що також треба розуміти, Росія прагне не заморожування нинішньої війни (тобто просто припинення бойових дій), а повноцінної мирної угоди, у якій будуть зафіксовані принципові поступки України. Зрозуміло, що для нас такі мирні переговори на російських умовах є неприйнятними, як і для більшості наших міжнародних партнерів.
Що буде далі? Буде продовження війни. Доля майбутніх мирних переговорів буде вирішуватися перш за все на полі бою. Однак паралельно будуть спроби розпочати мирні переговори.
Якщо на Глобальному саміті миру у Швейцарії буде узгоджений спільний документ як пропозиція для майбутніх мирних переговорів, то він буде переданий російській стороні. З високою ймовірністю Росія не погодиться з пропозиціями Глобального саміту миру, тому що буде просувати власні позиції. Але можуть розпочатися, скоріше за все в закритому режимі, можливо й неофіційно, консультації про те, на яких умовах, із яким порядком денним і в якому форматі можуть відбутися в перспективі мирні переговори про завершення війни між Росією й Україною. Не виключено, що Китай, можливо разом із Росією, спробує провести якусь "мирну конференцію", на яку запросять і Україну. Але якщо там буде домінувати російська позиція, то Україні буде недоцільно брати участь в такому заході. Якщо на президентських виборах у США переможе Трамп, то він, із високою ймовірністю, буде ініціювати мирні переговори про завершення війни між Росією й Україною. У Трампа поки немає жодного реалістичного плану завершення цієї війни, проте дуже вірогідно, що він буде вимагати поступок і з боку України, і з боку Росії, що Кремль може і не сприйняти. Цілком імовірно, що Трамп може запропонувати і сценарій "заморожування" війни, тобто просто підписання угоди про припинення бойових дій. Але все це поки лише припущення.
Так чи інакше, реальні мирні переговори можуть стати актуальними, скоріше за все, не раніше 2025 року. Однак і тоді їх можливість буде залежати від ходу й результатів воєнних дій.
Джерело: Владимир Фесенко / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
