Ми фіксуємо зростання продажів робочих столів, зручних крісел і ноутбуків. Українці навчилися і планують далі працювати з дому

Як ви думаєте, яка категорія протягом останнього місяця в кілька разів зросла на Rozetka?

Три місяці тому люди скуповували крупи й туалетний папір, два місяці тому – усе для спорту та фітнесу, настільні ігри та книжки. Місяць тому – літній одяг, у всіх з'явилася надія на швидке закінчення карантину. Сьогодні ми фіксуємо зростання продажів робочих столів, зручних крісел на коліщатках і ноутбуків. Що це означає? Що українці навчилися працювати вдома, а головне – вони планують і далі працювати з дому.

Ті, хто не мислив свого життя без офісу, облаштовують у своїй вітальні кабінет. Ті, хто вдома тримав тільки стаціонарний комп'ютер для ігор, купують ноутбуки, щоб легко пересуватися по квартирі під час робочого Zoom. Ми можемо скільки завгодно разів повторювати, що "скоро все буде, як раніше", але продажі на Rozetka кращі від будь-яких соцдосліджень. Вони ніколи не брешуть. "Як раніше" поки що не буде.

Я розумію, як бізнесам хочеться якомога швидше вивести на роботу людей. Але є об'єктивна реальність. Людям страшно. Частина команди Rozetka пішла на карантин раніше, ніж його оголосили обов'язковим. І принаймні до липня ми не плануємо повертати людей в офіс. Його відвідування вже є доступним за попередньою домовленістю з керівниками відділів, але це не тільки не обов'язково, це виняток із правил. Повернення до колишнього способу життя має бути поступовим і максимально безболісним. Потрібно прийняти, що людина, яка налякана, не працюватиме ефективно. Вона буде сконцентрованою на своєму страху.

Також ми думаємо над форматом постійної дистанційної роботи. Два місяці суворого карантину засвідчили, що, якщо людина хоче працювати, вона може бути ефективною в будь-якому місці – і в офісі, і вдома. А якщо вона працювати не хоче, то жодні створені умови не допоможуть. Звісно, у такому форматі дуже бракує сили командної взаємодії.

Найскладніше зараз – перестати сподіватися, що завтра все відкриють, усе повернуть: і концерти, і поїздки на моря, і галасливі офіси, і веселі корпоративи. Потрібно прийняти, що коронавірусна історія не закінчиться за кілька тижнів, і на повернення до всього, що ми любимо, може знадобитися не місяць, а кілька років. І що деякі речі не повернуться зовсім, вони зникнуть, як пережиток минулого, чи трансформуються для нової – не поганої, не гарної, – а просто нової реальності. У якій ми теж навчимося жити.

Джерело: Владислав Чечеткин / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора