Зрозуміло, що ніякої демобілізації не буде.
Питання про демобілізацію – це політична демагогія. Це все одно, що закликати розпустити армію під час надзвичайно важкої, екзистенціальної війни за саме існування країни й нації.
Правильне питання – коли буде мобілізація? Чому мільйони громадян у порушення Конституції, всупереч здоровому глузду та світовій практиці не мобілізують в армію, тому що "вони ж діти", і навіть не призивають на строкову службу в тилових районах? Чому не мобілізують жінок для служби в тилових частинах, у протиповітряній обороні, у складі мобільних груп?
Ці заходи дали б фронту сотні тисяч бійців, що знизило б нелюдське навантаження на тих, хто давно воює.
Здається, очевидні речі. Ось про що треба говорити. А не захоплюватися героїзмом і мужністю солдатів і закликати стояти до кінця.
Кінець може настати для всіх нас, і після чергової національної катастрофи не буде ні Гончаренка, ні Порошенка, ні Зеленського, ні Єрмака, ні Telegram-помийок, ні загальнонаціонального марафону, ні Генерального штабу (України), ні Міністерства оборони (України). Виборів не буде (українських), і пиляти бюджет малоросійського федерального округу будуть зовсім інші люди.
Ви там, нагорі, це розумієте? Точно?
Джерело: Юрий Касьянов / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора