Путін і його неофашистська імперія вже померли. Україна, Польща та Литва скоро стануть потужним фактором європейської політики

Історичних аналогій у цій війні з російськими окупантами дуже багато.

Найбільше впадає в око майже буквальне співпадіння планів, методів та риторики фашистів Другої світової війни й рашистів сьогодення.

Гітлер і Путін, Ріббентроп – Лавров, Скабєєва – Геббельс тощо.

Дивуватися нічому. Фашизм завжди повернений у минулі історичні подвиги і базується на ненависті до призначених на роль ворогів, що заважають відновленню колишньої величі.

Берлінському біснуватому заважали євреї, англосакси та комуністи. Московський фюрер не сильно змінив список – українці, англосакси та євреї.

Про це, а також про неминучу поразку московських неофашистів багато вже сказано. Проте мене набагато більше вражає історичне підґрунтя нашого опору Кремлю.

Підніміть масштаб – і ви побачите диво: як через 400 років конфліктів та протистоянь знову разом Україна, Польща та Литва. Час показав, хто кому брат!

Цивілізація, заснована на принципах парламентського управління та виборності лідера, знову проти московського "самодержавія та єдінорожія"! Стефан Баторій проти Івана Грозного.

Цей історичний процес – не тільки про минуле.

Україна, Польща, Литва (згодом і Білорусь) скоро стануть могутнім фактором європейської політики.

А Путін і його неофашистська імперія вже померли. І попри "недержаніє ракет" для Московщини "послєдній парад наступаєт". У буквальному сенсі.

Нам треба зі зброєю в руках дочекатися офіційного некрологу.

Джерело: Юрій Луценко / Facebook