$38.20 €41.29
menu closed
menu open
weather +10 Київ
Олександр Зінченко
ОЛЕКСАНДР ЗІНЧЕНКО

Український історик, публіцист

Всі матеріали автора
Всі матеріали автора

Перетворення Чарльза на Карла – це спроба надягнути німецьку сову на російський глобус. Навіть у РФ усвідомлюють, що це абсурд

Як так вийшло, що Чарльз в українській мові не може стати Карлом, як у російській?

Традицію перейменовувати Шарлів і Чарльзів на Карлів започаткував у середині ХІХ століття російський історик Тимофій Грановський, вихованець німецької історичної традиції.

Укладачі енциклопедії Брокгауза й Ефрона остаточно закріпили таку практику стосовно англійських, французьких, німецьких і чеських монархів. Але стосовно іспанських і португальських монархів це "правило" чомусь не діяло: арагонські й наварські Хуани і Карлоси – Іоаннами та Карлами не стали.

"Велика радянська енциклопедія" дотримувалася цієї традиції: уніфікувала Карлами всіх королів Чарльзів, Шарлів, Каролів і Карлів під палітуркою одного імені.

Цей мовний казус спробували закріпити в українській мові філологи, які не дуже замислювалися над історією цього явища.

Перетворення Чарльзів, Шарлів і Каролів на Карлів (і не перетворення на Карлів Карлосів) – це спроба надягнути німецьку сову на російський глобус. У самій РФ про адекватність таких мовних експериментів теж дискутують і докладно порушують питання, як так сталося, що людину вранці звали Чарльз, а ввечері – Карл? Тобто навіть у Росії усвідомлюють абсурдність цієї мовної практики.

Адже Чарльз як уранці був Чарльзом, так Чарльзом і залишився. Навіщо нам в українській мові залишати як норму мовні казуси російської мови?

Логічніше називати британських монархів Чарльзами, франкських та французьких – Шарлями, іспанських – Карлосами, чеських – Карелами.

Звичайно, доведеться домовитися, як називати тих "Карлів" із "Великої радянської енциклопедії", які були суверенами над багатьма країнами: того ж таки Шарлеманя / Карла Великого, або Карла V Габсбурга, або Карла IV Люксембурга.

У наш цікавий час – епоху великих змін – нам доведеться багато переосмислювати, змінювати, створювати свою власну систему норм і правил. Але от навіщо українцям приймати як свою власну російську/радянську практику перекладу імен іноземних монархів, яка суперечить навіть повсякденній побутовій логіці, – це важко зрозуміти.

Хай живе король Чарльз ІІІ! І в українській мові теж. Він нам не дуже чужий.

Джерело: Oleksandr Zinchenko / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.