-1 Київ
Такі символи, як прапор і гімн України, офіційно визнані і охороняються Конституцією, але є і традиційна символіка народу, не затверджена документами, але є таким самим національним атрибутом. Ставлення до калини споконвіку в Україні було трепетним і шанобливим.
Давні слов'яни вважали калину символом відродження життя, його безперервності. Сама назва "калина" пов'язана з назвою сонця – Коло, її ягоди і кісточки такі самі круглі, як небесне світило.
Фото: pixabay.com
У давнину люди жили за сонцем: зустрічали світанок і проводжали захід, а тому на старті дня і в його фіналі сонце для них було червоним. Звідси й асоціації з калиновими плодами.
Колір ягід також асоціювався із кров'ю. А тому дерева, висаджені біля будинку, були символом родини, її згуртованості. Ягоди калини вживали як еліксир проти багатьох хвороб.
А щоб стати ще гарнішими, дівчата вплітали грона калини у волосся і вінки, соком її ягід фарбували губи і підрум'янювали щічки.
Фото:.dianaplus.com.ua
Калину сприймали як дерево, що росте там, де панують мир, спокій, щастя і радість. Тому знаком тривоги і біди була зламана, зів'яла калина.
"Ой, у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо.
А ми нашу славну Україну розвеселимо!" – співають в одній із найвідоміших українських пісень.
На полотні вишиванок і рушників часто зображували дерево калини або її грона із пташками, що сидять на її верхівіці, – посланцями миру, які приносять щастя і добрі вісті. Ці птахи, згідно зі стародавніми віруваннями, пов'язували світи мертвих і живих – робили їх ланками одного ланцюга. Калину сприймали як дерево крові, роду, воно було символом зв'язку поколінь і гордості за своїх предків.
