Чайові – це невеликі гроші, які прийнято залишати обслуговувальному персоналу понад суму, зазначену в рахунку.
До ХІХ – початку ХХ століття в більшості країн офіціанти працювали не на ставку, а тільки за плату, яку їм залишали відвідувачі закладів. Сума ця була невелика, умовно кажучи, "на чай". Звідси і походить термін "чайові".
Платити за обслуговування прийнято в більшості країн світу. Стандартно це 10% від рахунку. У Європі найчастіше чайових не вказують у чеку – вони є ініціативою клієнта.
У Німеччині залишають 5–10%. Там "чайові" називають Trinkgeld — "гроші на випивку". У Франції чайові іноді вказують у чеку в розмірі 5–10% від рахунку, в Іспанії "на чай" дають дріб'язок, не порівнюючи цю суму з вартістю замовлення. У США зазвичай залишають 15–20%.
У Бразилії чайові включено в рахунок. Але якщо відвідувачеві не сподобалося обслуговування, він може залишити тільки ту суму,у яку йому обійшлися їжа та напої.
У Японії не прийнято залишати "на чай". Це може бути сприйнято офіціантом як образа. Нерідко на дверях ресторанів і готелів можна побачити оголошення, що чайових тут не беруть, оскільки і без того добре заробляють.
У закладах самообслуговування "на чай" залишати не прийнято. Але за бажанням можна залишити дрібні гроші. Часто для цієї мети персонал установлює посудину для "подяки" біля каси.
Крім офіціантів, чайові в різних країнах нерідко платять покоївкам, таксистів, екскурсоводів і перукарям.