Міфічне змагання грецьких богинь Гери, Афіни й Афродіти можна вважати прототипом конкурсів краси у світовій культурі. За переказами, богині вирішили розставити крапки над "i" в одвічній суперечці, хто з них найпрекрасніша. Суддею став смертний чоловік Паріс. Він віддав головний приз – символ краси – яблуко Афродіті.
Відомо, що у Трої проводили оглядини дівчат із метою вибрати найкрасивішу. До журі тоді входили співаки, скульптори, оратори й воїни.
У Коринфі правитель Кіпеліс у V столітті до н.е. почав проводити конкурси на честь богині Землі. Переможницю обдаровували золотими прикрасами. Конкурси краси регулярно проводили в Афінах і на острові Лесбос в Егейському морі.
У Стародавньому Вавилоні переможницю конкурсу краси вважали найзавиднішою нареченою. Її виставляли на своєрідний аукціон. Людина, що запропонував найвищу ставку, могла купити дівчину, але з умовою одружитися на ній.
Краса могла призвести до смерті у стародавніх цивілізаціях Латинської Америки та Стародавньому Китаї: найкрасивіших дівчат там приносили в жертву богам.
Протягом століть в ісламському світі в гареми правителям обирали найкрасивіших наложниць.
Березня Сукаре. Фото: kulturologia.org
Перший всесвітній конкурс краси провели 19 вересня 1888 у Бельгії. У конкурсі брали участь 350 дівчат, із яких відібрали 21 красуню. Переможницею першого офіційного конкурсу краси стала 18-річна жителька Гваделупи Марта Сукаре.
Регулярними конкурси краси стали з 1926 року. У США було проведено конкурс, що нагадує сучасні. Журі не лише оцінювало красу обличчя й фігури кожної претендентки, але й враховало її інтелект і світогляд, проводячи під час конкурсу інтерв'ю.