6 лютого святкують Міжнародний день бармена. Цю дату обрали, оскільки католицька церква цього дня вшановує пам'ять святого Аманда. Згідно з релігійним текстам, він жив у VII столітті на території нинішньої Франції.
У віці 20 років Аманд став ченцем усупереч волі своїх рідних. Він обрав місію духовного просвітителя – проповідував Євангеліє у виноробних регіонах Франції, Німеччини і Фландрії. Там його шанували як покровителя виноробів і пивоварів.
Професія бармена з'явилася у США в часи "золотої лихоманки", у першій половині XIX століття. У поселеннях золотошукачів магазини, які пропонують алкоголь, обладнали в зону, у якій можна було розпити напій на місці.
У зв'язку з цим багато клієнтів не купували цілої пляшки, а просили налити їм у склянку. Іноді виходило, що один напій залишався на дні й у нього доливали іншого. Таке змішування створювало нові смаки. Шляхом практики та експериментів почали з'являтися коктейлі. А людину, яка розливала в келихи алкоголь і брала за це гроші, почали називати барменом.
У Європі паралельно виникла професія метр-лікерщика – людини, що спеціалізується на подаванні лікерів. Згодом його функції розширилися: гостям почали наливати й інші напої.
Перша книга рецептів коктейлів вийшла 1862 року – "Гід бармена" Джеррі Томаса. У збірнику містилися рецепти коктейлів і правила роботи бармена.
Згодом з'явилася ціла галузь барменської спеціальності – міксологія. Це правила змішування певних видів алкоголю з урахуванням технології їх виробництва, міцності та смаків.