Вади – поняття відносне, воно формується через порівняння з певною "нормою", якимось еталоном.
Щоб усвідомити, чи значними є ваші вади характеру або зовнішності, варто проаналізувати, якими ви у вашому уявленні маєте бути і що це вам дасть. Можливо, уявний ідеал – усього лише вигадка, і його втілення в життя не сприятиме покращенню його якості.
Звичку шукати вади закладають у дитинстві батьки через постійне порівняння успішності або охайності дитини з її друзями та однокласниками.
Невпевненість і формування комплексів також є наслідком критики з боку однолітків. У цьому разі важливо зрозуміти, що доросле суспільство зазвичай толерантніше і навряд чи хтось буде сміятися з того, що ви, наприклад, шепелявите, заїкаєтеся або занадто сором'язливі.
Вади характеру можна коригувати. Для початку усвідомте, чи дійсно якісь риси вам заважають жити і спілкуватися з людьми. Якщо це так, проаналізуйте події та вчинки, які, як вам здається, були неправильними, і подумайте, як можна було вчинити по-іншому. Опрацюйте подумки різні варіанти перебігу подій.
Досить самоаналізу й висновку: наступного разу я зроблю інакше. Не потрібно нескінченно рефлексувати, доводячи себе до безсоння й апатії.
Те, що ви вважаєте вадами зовнішності, можна зробити родзинкою й основою стилю. Так само і з властивою тільки вам манерою поведінки та позиціонування себе в соціумі, якщо вона не суперечить закону й не порушує простору інших людей.