Що таке прокрастинація і як із нею боротися 

Прокрастинація – це постійне відкладання важливих справ. Людина не сумнівається, що зробить заплановане, але не наважується розпочати процес. Водночас вона може займатися справами, які мають другорядне значення.

Усвідомивши, що важливе і задумане так і не здійснилося, людину починають мучити докори, почуття провини і втома від нерозтраченої, застояної енергії.

Потрібно розрізняти прокрастинацию і лінь. Ледар не бажає що-небудь робити в принципі, а людина з прокрастинацією хоче, але не наважується почати діяти.

Одним зі шляхів до початку важливої справи є усвідомлення смертності людини і минущості життя. Звідси народжується бережливе ставлення до часу і дії, спрямованої на результат.

Необхідно правильно розподіляти час і приділяти увагу самодисципліні. Потрібно скласти план дня і постаратися максимально його втілити в життя.

Часто страх перед діями пов'язаний з острахом невдач і перфекціонізмом. Початку діяльності можуть перешкоджати думки про те, що ви не зможете зробити щось якісно або не будете задоволені результатом. Водночас справжнє бажання що-небудь зробити нікуди не зникне, і невдоволення собою буде наростати.

Люди, які звикли відкладати справи, знаходять виправдання своїй бездіяльності: "немає потрібного настрою", "почну з понеділка", "це зачекає".

Щоб почати діяти, потрібно не залишати собі часу на роздуми, чи є відповідний настрій, адже, як відомо, апетит з'являється під час їжі.

Якщо необхідні справи неминуче доведеться зробити, немає сенсу їх відтягувати. Навпаки – краще зробити і забути: наприклад, похід по бюрократичних інстанціях або до стоматолога.

Щоб почати давно заплановане, наприклад, книгу, картину або зміну іміджу, слід якось пересилити себе. "Найтяжче почати", – ідеться у приказці. Потрібно постаратися одержати задоволення від самого процесу, а не чекати швидкого результату.

Прокрастинація – це звичка, і її можна змінити на протилежну – перетворювати задум на дію, не відкладаючи його на потім.