+1 Київ
Прабатьком метеорології вважають Аристотеля, який написав трактат "Метеорологіка", у якому описав суть явищ: дощу, граду, веселки, полярного сяйва і комет. Але як наука метеорологія сформувалася після винаходу у XVII столітті термометра, барометра, флюгера і гігрометра.
Збір інформації про метеоумови на території Європи вперше провели в 1654 році за розпорядженням герцога Тосканського Леопольдо Медічі. А виконувала доручення Академія дель Чименто у Флоренції.
Перше у світі метеорологічне товариство заснувала в 1781 році Академія наук і витонченої словесності курфюрста Пфальцського в Мангеймі. Його учасники в різних країнах отримували однакові прилади і вимірювали температуру повітря, вітру і тиску чотири рази упродовж доби. Географія дослідження охоплювала територію від США до Уралу.
Фото: pixabay.com
У 1802 році англійський дослідник Люк Говард створив класифікацію хмар: купчасті, шаруваті, перисті, якою користуються досі.
Прогнози погоди довгий час були доступні тільки вченим і вищому керівництву країн. А першими такі відомості для широкої аудиторії оприлюднили англійці. Із 1 серпня 1861 року газета Times почала публікувати інформацію про напрямок вітру.
У 1853 році в Брюсселі було створено посаду метеоролога-статиста. Першим її обійняв Роберт Фіцрой, який 1862 року написав "Книгу про погоду". Через три роки метеоролог наклав на себе руки. За однією з версій, його прогнози не виправдались і вчений не витримав критики на свою адресу.
Фото: pixabay.com
До того як прогнози погоди почали транслювати на ТБ, вони були доступні слухачам радіо: із 1922 року їх оголошувала хвиля ВВС. Перший телевізійний прогноз погоди показало британське телебачення 11 листопада 1936 року. Тоді на екрані демонстрували погодні карти. Ведучі прогнозу погоди з'явилися тільки в 1950-х роках.
Найточнішими є короткострокові прогнози на найближчі 12 годин. Їх достовірність становить 95%. Правдивість прогнозів до 36 годин становить 90%. Найнедостовірніші – довгострокові прогнози – на три місяці вперед – їх достовірність сягає лише 50%.
