19 грудня святкують День Святого Миколая. Історики стверджують, що це реальна постать – священнослужитель із Міри (провінція Лікія, територія сучасної Туреччини). Він народився приблизно 260 року.
Згідно із життєписом святого, його мати Нонна після пологів зцілилася від усіх хвороб. Сам Микола з дитинства виявляв незвичайні здібності. Як повідомляють апокрифи, він встав на ноги під час обряду хрещення і простояв три години, а також почав дотримуватися посту з народження. Оскільки у православних в середу і п'ятницю дотримуються посту, у ці дні Микола пив молоко матері тільки один раз, після вечірньої молитви батьків.
Із дитинства Микола вибрав шлях священнослужителя. А у віці 40 років став архієреєм. Він мав вплив і на імператора Діоклетіана. На прохання Миколи той нібито підписав указ про зменшення податків для лікійців у 100 разів. Через день імператор передумав і заявив, що анулює розпорядження. Але з'ясувалося, що дивом указ у день підписання вже доправили в Лікію, і він набув чинності. Це здавалося фантастикою, оскільки від Нікомедії, де був імператор, до Лікії було шість днів їзди на конях.
Згідно з переказами, Микола міг впоратися зі стихією, що здійнялася: під час паломництва до Єрусалиму він заспокоїв сильний шторм і так урятував від загибелі екіпажі кораблів, також йому вдалося повернути до життя потонулого мореплавця.
Ще за життя Микола прославився як чудотворець, що здатний виконувати бажання і допомагати нужденним. А невдовзі після смерті священника йому стали запалювати свічки у храмах, не завжди маючи добрі наміри.
В одній притчі розповідають, що злодій, якому вдавалося кілька разів уникнути правосуддя, регулярно ставив свічки чудотворцеві. Одного разу, рятуючись від погоні, він заліз у черево коня, що гниє. Тоді йому явився святитель Миколай і запитав, як почувається злочинець серед черв'яків і плоті, що гниє. Той відповів, що ледь живий від страшного смороду. "Так мені смердять твої свічки!" – відповів йому Микола.
Помер Микола Мирлікійський у віці 80 років. Його мощі поховали в соборній церкві Міри. 1087 року італійські моряки викрали мощі й перенесли їх у місто Бар. Частина останків спочиває у Венеції.
Згідно з результатами антропологічних досліджень, зріст Миколи сягав 1,68 метрів. Він мав міцну статуру, виразне обличчя з великими вилицями, носом і підборіддям, високе чоло й карі очі.
Про те, чому до Дня Святого Миколая кладуть солодощі під подушку, можна прочитати тут.