+8 Київ
Шотландський фізик і математик Джеймс Дьюар у 1892 році винайшов ізотермічний посуд, призначений для зберігання речовин високої температури. В історію цей винахід увійшов як "посудина Дьюара". Це була двостінна колба, яка мала внутрішнє покриття з віддзеркаленням й подвійні стінки. Між ними не було прошарку повітря, завдяки чому виникала теплоізоляція. Ця ємність давала можливість тривалий час зберігати температуру вмісту, але була надто крихкою, а тому не була призначена для транспортування.
Німецький майстер із виготовлення виробів і приладів зі скла Рейнгольд Бургер продовжив експерименти Дьюара. Він на замовлення технічної установи намагався створити ізотермічний скляний контейнер із подвійними стінками для зберігання і транспортування скраплених газів. У процесі експериментів Бургер вирішив розширити їх і спробувати створити ємність для зберігання гарячих і холодних напоїв.
Винахідник проводив експерименти зі створення посудин із різною товщиною скла. У підсумку досяг того, що напої зберігали теплу температуру майже добу.
Прототип сучасного термоса назвали "ємність Бургера". Винахідник, використовуючи як основу посудину Дьюара, додав до неї металевий корпус, корок і кришку. Усередині ємності він розмістив азбестові диски, які посилювали конструкцію.
Патент на свій винахід Бургер дістав у 1903 році. Тоді ж з'явилася назва "термос" (від грецької therme – тепло). У 1906 році Бургер заснував у Берліні компанію Thermos.
Американська фірма Thermos Bottle Company незабаром викупила в Бургера патент на випуск "посудин з подвійними стінками й вакуумом між ними". У США на початку ХХ століття стали продавати спеціальні набори для кемпінгів, які містили термос і металевий посуд. Саме американці почали масово купувати термоси й використовувати їх під час виїздів на природу.
