Коріння – у Стародавньому Римі
Римський імператор Гай Юлій Цезар 1 січня 45 року до н. е. ввів календар (юліанський), розроблений у Римі александрійськими астрономами. Проголошували, що астрономічний рік дорівнює 365,25 доби (365 діб і шість годин).
Для того щоб компенсувати шестигодинне відставання, яке накопичується, було введено додатковий день у році раз на чотири роки, з додаванням додаткової доби. Тоді серпень мав 30 днів, лютий – 29, а у високосний рік – 30 днів.
Імператор Октавіан Август, троюрідний племінник Юлія Цезаря, прийшовши до влади, розпорядився, щоб місяць, який має його ім'я, був не гіршим за липень і теж мав 31 день. Тож один день забрали в лютого.
Розподіл високосних років відбувається так: рік, номер якого кратний 400 і чотири – високосний. 2024 також ділиться на чотири: відповідно, у лютому 29 днів.
Бонус для жінок
Згідно з легендою про ірландську святу Бригітту, вона сприяла тому, щоб у високосний рік жінки мали право самі робити пропозицію руки й серця своїм обранцям. Святий Патрік, який був священником, схвалив цю пропозицію.
Традиція кілька століть була забутою і відродилася у ХІХ столітті. Тоді стало модним надсилати обранцям листівки із освідченням у коханні та пропозицією узаконити шлюб.
День народження – рідкісне свято
Люди, народжені 29 лютого, не у високосний рік найчастіше святкують його 1 березня. Ну а раз на чотири роки влаштовують особливо гучну вечірку. Американське місто Ентоні (штат Техас) вважають самопроголошеною Всесвітньою столицею високосного року. Раз на чотири роки там проводять фестиваль, на якому збираються народжені у високосний рік.
Зі знаменитостей, чий день народження випав на 29 лютого, американські актори Алекс Рокко, Дена Швайгер, англійський поет Джон Байрон, папа римський Павло III.