На адмінкордоні з Кримом російські силовики затримали кримськотатарську активістку, дочку фігуранта ялтинської справи "Хізб ут-Тахрір" Мусліма Алієва Гульсум Алієву. Про це 11 червня "Крим.Реалії" повідомив її адвокат Олексій Ладін.
За словами адвоката, жінка намагалася в'їхати на півострів. Її обвинувачують у "розпалюванні ненависті або ворожнечі" (ст. 20.3.1 Кодексу Російської Федерації про адміністративні правопорушення) за пост у Facebook.
Російські силовики стверджують, що Алієва перебуває в розшуку, оголошеному ФСБ. Її доправили у відділення поліції в Армянську, де вона в супроводі адвоката очікувала прибуття співробітників ФСБ, розповів Ладін.
Пізніше адвокат повідомив, що жінку відпустили.
"Підстав для її доправлення у відділення поліції, як і для розшуку, не було. Це дрібна капость оперативного співробітника ФСБ Олександра Компанійцева, який, свідомо знаючи, що кримінальну справу стосовно Гульсум закрито, оголошує її в розшук", – пояснив він.
Захист Алієвої та вона сама розцінюють дії слідчого як вияв особистої неприязні, зазначає громадська організація "Кримська солідарність" у Facebook.
У липні 2018 року російські силовики проводили обшук у будинку Мусліма Алієва. Після цього його дочці Гульсум Алієвій висунули обвинувачення за ст. 282 (розпалювання міжнаціональної ворожнечі) Кримінального кодексу РФ через публікації на сторінці громадської організації "Кримська солідарність".
У січні 2019 року Слідчий відділ в Алушті припинив кримінальну справу щодо Гульсум Алієвої.
"Хізб ут-Тахрір" – міжнародна ісламська політична організація, що закликає до об'єднання всіх мусульманських країн у халіфат, але відкидає терористичні методи боротьби. Росія визнала організацію терористичною у 2003 році, діяльність "Хізб ут-Тахрір" на території країни заборонено. У межах українського законодавства "Хізб ут-Тахрір" є легальною організацією. У країнах Західної Європи та Північної Америки її також не заборонено, за винятком адміністративних обмежень на її діяльність у Німеччині.
Росія анексувала Крим після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна та більшість країн світу. Після анексії Криму, за даними правозахисників міжнародної організації Human Rights Watch, ситуація з правами людини на півострові значно погіршилася. Під різними приводами, зокрема боротьби з екстремізмом, влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо кримських татар.