"Британія свого часу також входила в цю гру. Ми теж брали участь у цьому процесі. Колонізація завжди закінчується як процес. Світова історія про це свідчить. Швидкість має значення, це критичний чинник, особливо коли ми говоримо про Кримський півострів", – зазначив експерт.
Він порадив українцям бути стійкими, не здаватися на пів дорозі й домагатися деокупації.
"Були вже такі кейси – ситуація в Кенії, Берег Слонової Кістки, Грузія, Бурунді, Афганістан і Бангладеш. Не всі вони дійшли до стадії розслідування після надання заявки. Кейс України – однозначно тут є багато доказів. Думаю, на національному рівні це потужна справа", – сказав Моррісон.
Він зазначив, що є великі шанси, що досудова палата Міжнародного кримінального суду ініціює розслідування дій Росії в окупованому Криму.
"Тоді почнуть справжню роботу, коли буде процес збирання та подання доказів", – уточнив екссуддя.
Генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова заявила на саміті Кримської платформи, що колонізація, зміна демографічного складу населення в Криму, зміна національної ідентичності є найсерйознішими злочинами окупантів на півострові.
Контекст
Росія анексувала Крим після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна й більшість країн світу.
Міжнародний кримінальний суд розслідує справу про злочини, скоєні в Криму, в контексті бойових дій і під час затримань. Суд зробив висновок, що широкий спектр дій, які становлять воєнні злочини й злочини проти людяності, "було скоєно в контексті ситуації в Україні", і вирішив, що підстави для розслідування є, повідомила прокурорка МУС Фату Бенсуда 11 грудня 2020 року.
Тодішній заступник генпрокурора України Гюндуз Мамедов говорив у квітні 2021 року що Україна надіслала до Міжнародного кримінального суду в Гаазі 19 повідомлень, пов'язаних із російською агресією.
Кримська платформа – новий консультативний і координаційний формат, ініційований Україною для підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, посилення тиску на Росію, запобігання порушенням прав людини й захисту жертв окупаційного режиму. Головною метою платформи є деокупація Криму. Планують, що платформа діятиме на кількох рівнях: глав держав і урядів, міністрів закордонних справ, у вимірі міжпарламентського співробітництва, у форматі експертної мережі.
Офіційно діяльність Кримської платформи розпочато на інавгураційному саміті 23 серпня. На ньому планують ухвалити документ із назвою "Кримська хартія", який засудить політику Росії щодо окупованого Криму.
19 серпня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив, що участь у саміті підтвердили 44 країни й організації. На рівні президентів і глав урядів буде представлено 13 країн, також буде президент Євроради Шарль Мішель. Кулеба заявив, що, незалежно від рівня представництва, країни – учасники саміту стають засновниками Кримської платформи. 20 серпня участь у саміті підтвердила Ісландія, кількість учасників зросла до 45.
Секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов 20 серпня повідомив, що через тиск Росії одна із країн, яка раніше підтвердила участь у саміті, відмовилася від неї.
У міністерстві закордонних справ Росії назвали "нелегітимними" спроби України повернути окупований Росією Крим, зокрема за допомогою ініціативи "Кримська платформа".
0 Київ
