Рибчинський: Я ховав Івасюка в день свого народження G

Загибель композитора Володимира Івасюка 1979 року стала потрясінням і непоправною втратою, зізнався в інтерв'ю засновнику видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону народний артист України, поет Юрій Рибчинський.

"Ми дуже любили один одного, справжніми друзями були. Я його ховав у день свого народження: 22 травня 1979 року. Це єдиний день народження, якого я не святкував. І перша пісня, яку я присвятив Володі за згодою Колі Мозгового, – "Минає день, минає ніч", – розповів Рибчинський.

Він не має сумнівів, що Івасюка вбили: той не був у депресії і будував плани на майбутнє.

"Я бачився з Володею буквально за місяць до того, як він зник, чи навіть менше. Він був у Києві, я його проводжав у Хмельницький на конкурс як члена журі. У нас були плани, ми все це обговорювали. Він закінчував консерваторію і мав отримати диплом. Я ще запитав: "Володю, коли отримаєш диплом, що далі? Як ти плануєш?" Він сказав: "Я жодного дня не залишуся у Львові, переїду в Київ", – згадує поет.

Рибчинський не схильний вірити версії про причетність КДБ УРСР до вбивства Івасюка, оскільки жодного мотиву ліквідувати автора ліричних пісень у спецслужб, на його думку, не було й не могло бути.

"Я думаю, що ті, хто багато для нього зробив, коли він переїхав із Чернівців до Львова, мають стосунок до цього. Що я маю на увазі? Володя переїхав із Чернівців, закінчивши медінститут як аспірант медінституту. І відразу ж керівництво Львівської області дало йому квартиру. У Радянському Союзі рідкісний приклад – щоб аспіранту (не члену Спілки композиторів, а всього лише аспіранту, ще до вступу в консерваторію) дали державну квартиру", – поділився він своєю версією.

Ті, хто допомагав Івасюку, могли вимагати у нього грошей, знаючи, що той має чималі авторські, продовжив поет.

"Тим паче, що Львів був одним із найбільш наркотичних міст. Львів, Одеса – усі міста, які близько до кордону. Відсоток наркоманії та наркотиків, які йшли через Львів, був набагато вищим, ніж у Києві. Це завжди потребує грошей якихось. Але я не знаю, я ж не слідчий. У будь-якому разі це мала зробити не одна людина – це мала бути якась компанія. Володя був дуже спортивним і міг з однією людиною легко впоратися", – сказав Рибчинський.

Рибчинський: Я так ненавиджу війну... Я в захваті від фінів, які виграли війну 1939-го. Читайте повну версію інтерв'ю

18 травня 1979 року 30-річного Володимира Івасюка знайшли повішеним у Брюховецькому лісі неподалік від Львова. Слідство висунуло єдину версію того, що сталося – самогубство внаслідок психічного розладу. Справу закрила прокуратура Шевченківського району Львова через відсутність складу злочину 18 липня 1979 року.

Офіційна версія викликала сумніви з перших днів після події. Поховання Івасюка у Львові 22 травня 1979 року перетворилося на антирадянську демонстрацію.

2014 року Генпрокуратура України поновила розслідування справи про загибель Івасюка. 2019-го експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз встановили, що композитор не міг вчинити самогубство. "Івасюк один опинитися у цій петлі не міг. У нього були помічники – люди, які сприяли у цьому. Щоб повіситися за допомогою драбини, додатково потрібно ще двоє осіб, без драбини чи підставки – мінімум троє", – говорив глава інституту Олександр Рувін.

Івасюк є одним із основоположників української естрадної музики, автор понад 100 пісень. Найвідоміші з них – "Червона рута", "Водограй", "Я піду в далекі гори".

2009 року Івасюку посмертно дали звання Героя України.