-2 Київ
Дочка радянського і російського письменника-фантаста Кіра Буличова (справжнє ім'я – Ігор Можейко) Аліса Лютомська стверджує, що Комітету державної безпеки СРСР не вдалося завербувати її батька. Коментар Лютомської надійшов до редакції "ГОРДОН".
Так вона відреагувала на інтерв'ю колишнього підполковника КДБ, автора книги "КДБ грає в шахи" Володимира Попова, яке він дав засновнику видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону. Попов служив у КДБ СРСР у 1972–1991 роках, працював у відділах, які займалися творчою спілкою та міжнародною спортивною спільнотою. На початку 1990-х емігрував до Канади. В інтерв'ю Гордону Попов заявив, що особисто завербував Можейка.
"Я до нього ставився із глибокою повагою. Навіть більше, я був набагато молодший за нього... Я хлопчисько був, по суті. Скільки мені було? І 30 не було. А він уже такий маститий письменник: йому за 40 було. І у нас із ним були чудові стосунки. Хоча я довго з ним не пропрацював. Після моєї першої спроби піти з КДБ мене перевели у спортивний відділ – і зв'язок із ним було втрачено. Але я досі з великою теплотою цю людину згадую", – сказав Попов.
Лютомська заявила, що Попов оббрехав її батька.
"У нашій сім'ї і серед друзів батька добре відома історія невдалого кадебешного вербувальника. Її навіть згадано в автобіографічній книзі Ігоря Всеволодовича. Мабуть, товаришу Попову після невдачі з вербуванням батька більше не вдавалося зустрітися з жодною відомою широкому загалу людиною, тому підігріти інтерес до своєї негідної персони він міг, тільки обмовивши вкрай гідну людину", – зазначила дочка письменника.
За її словами, у Можейка було негативне ставлення до КДБ.
"Батько завжди ставився до режиму і КДБ украй негативно. Він настільки не бажав бруднити руки, що навіть відмовився вступати у спілку радянських письменників (написання з малої літери навмисне), кажучи, що не бажає мати нічого спільного з людьми, які травили і вигнали [поетесу Анну] Ахматову і [письменника Михайла] Зощенка", – зазначила Лютомська.
Можейко народився 1934 року в Москві. Закінчив перекладацький факультет Московського педагогічного інституту іноземних мов імені Моріса Тореза. Після здобуття освіти працював у Бірмі. Після повернення додому вступив до аспірантури Інституту сходознавства, почав писати нариси для журналу "Вокруг света".
Перше своє оповідання – "Борг гостинності" – опублікував 1965 року. Широку популярність письменникові принесла серія книг під назвою "Пригоди Аліси" про Алісу Селезньову, видана під псевдонімом Кір Буличов.
Можейко помер 2003 року.
