+13 Київ
6 листопада помер легендарний Михайло Жванецький. Письменник-сатирик, уродженець Одеси, народний артист України, народний артист РФ. Багато відомих людей – політики, журналісти, діячі культури – поділилося своїми спогадами про нього.
"До цього вороху вже не додасться жодної нової фотографії! Прощавайте, Михайле Михайловичу! Дякую Вам за все!" – написав у Facebook російський актор і сатирик Юхим Шифрін.
"Жванецький. Гостре відчуття сирітства зараз і вдячність, яка затоплює. Скільки щастя нам було від його мови! Він був генієм і виконав своє призначення чудово. Ми складаємося з його гумору, розуму, ніжності. Багато мільйонів людей... Яке щастя, що він був", – зазначив російський письменник і публіцист Віктор Шендерович.
"Березень 2019 року. Жовтневий палац. Наша остання зустріч із Михайлом Жванецьким. Як завжди, він вийшов і пішов під овації. Кияни зустрічали і проводжали його стоячи. Навіть у 85 він залишався вірним своєму способу життя: щороку кілька теплих місяців проводив у рідній Одесі, щороку, гастролюючи Україною, окрім перевіреної часом класики, читав свої свіжі, щойно написані твори! Він не втрачав форми до самого свого фіналу: ні форми, ні змісту. Він блискуче і моментально реагував на будь-які зауваження. Пам'ятаю, того разу він вийшов до нас після концерту із гримерки, і йшов він важче, ніж зазвичай. Діма [Гордон] запитав: "Що, Михайле Михайловичу, трошки втомилися?" Він одразу ж не розгубився: "Дімочко, ну от бачиш, голова молода, а ніжки 34-го року випуску! Замінити б!" До президентських виборів залишався тиждень, і я набрала Володимира Зеленського за допомогою гучного зв'язку. Михайло Михайлович побажав йому перемоги. Розмова цих професійно-дотепних людей викликала в нас із Дімою регіт, це було дуже смішно... Пішов Геній. Пішла Епоха. Смуток. Нехай вам там буде добре, любий Михайле Михайловичу..." – написала головна редакторка видання "ГОРДОН" Олеся Бацман.
Колишній генеральний прокурор України Юрій Луценко розповів про своє знайомство зі Жванецьким: "Уперше я зустрівся з великим Жванецьким у далекому 2005 році на дні народження мера Одеси [Едуарда] Гурвіца. Нас познайомили, і я сходу розповів Михайлу Михайловичу купу політичних анекдотів про Ющенка, Путіна, Тимошенко, Луценка... Маестро повернувся до дружини і сказав: "Дорогая, это министр внутренних дел Украины. Он рассказывает чудесные анекдоты про их президента и премьера. И еще – о том, о ком я даже здесь боюсь их слышать. Господи, я хочу жить в этой стране". Дружина вигнула брови і спитала, скільки мені років і де я служив у МВС до революції. Я відповів, що мені 41 і я ні дня не служив у МВС, знаю лише пару міліціонерів, які стояли навпроти мого намету. Вона зітхнула і сумно сказала: "Миша, я тоже хотела бы жить в этой стране". Потім ми ще не раз бачилися. Завжди сміялися над політикою. Видно було, що ММЖ відпочиває душею, живе і творить у своїх смішних пухнастих навушниках (від шуму нічних клубів) саме тут, в Одесі. Наймудрішим Громадянином якої він назавжди залишиться. Дякую за все, Маестро!"
Колишній президент Грузії, голова Виконавчого комітету реформ України Михайло Саакашвілі назвав Жванецького "великим громадянином світу".
"Михайло Жванецький був частиною мого дитинства, так само, як і для сотень мільйонів інших людей. Коли я почав працювати в Одесі, природно, Жванецький там був скрізь. У тому числі він багато разів бував у мене вдома. Зазвичай він приїжджав до мене, ми випивали до пізньої ночі, потім він сідав за кермо свого дуже веселого кабріолета, досить напідпитку, але в дуже хорошій формі, і сановито виїжджав із резиденції Будинку прийомів Одеської облради, махаючи рукою нам і всім перехожим. Таким я його запам'ятав. Махаючим рукою з кабріолета. Що я міг би про нього сказати? Це була велика і дуже вільна людина. І просто хороша людина. Пішов із життя великий одесит і великий громадянин світу. Минулого року у нього був концерт в Одеській музкомедії, із якоїсь причини я не зміг на нього прийти і тепер буду все життя про це шкодувати. Після концерту він повинен був піднятися до мене на чай, але подзвонив і сказав, що здоров'я йому не дозволяє. Здоров'я більше не дозволило йому повернутися в Одесу, частиною історії якої він став навічно", – додав Саакашвілі.
"Я жила за Жванецького все життя. Як за Пушкіна чи Толстого. І далі буду. І всім раджу – продовжуйте жити за Жванецького!" – заявила російська журналістка й активістка Вікторія Івлєва.
Ексгравець київського "Динамо" Ігор Бєланов: "Важкий рік непоправних утрат... І знову трагічна новина... Від нас пішов найдобродушніший і найіронічніший одесит, людина, якій за життя ставили пам'ятники і називали вулиці, – Михайло Жванецький. Пишаюся тим, що знав Маестро особисто, міг іноді від душі посміятися з ним, а іноді серйозно поговорити "за Одесу". Важко повірити, що живий класик, легенда і видатний представник епохи так рано покинув нас... Ми будемо вічно пам'ятати Вас, цитувати Ваші безсмертні твори, дарувати Ваші книги і переглядати виступи. Спасибі за "сміх крізь сльози", Михайле Михайловичу! Ми не плачемо, ми й далі живемо!"
"Михайло Жванецький – тільки на вигляд про смішне. Він – про людину, про честь і гідність. Його речення гострі, як бритва. І користується він своїм умінням висловити точну думку, як справжній філософ і мислитель. Слухаючи та читаючи Жванецького, переконуєшся, що розум, доброта і свобода – взаємно зумовлені речі. Добра пам'ять про Михайла Михайловича і подяка в народі залишаться назавжди", – написав у своєму Facebook лідер російської опозиційної партії "Яблоко" Григорій Явлінський.
Михайло Жванецький помер 6 листопада 2020 року, йому було 86 років. За місяць до цього сатирик пішов зі сцени і припинив концертну діяльність з огляду на вік, але й далі писав.
Жванецький народився 6 березня 1934 року в Одесі. Він більше ніж 50 років виступав на естраді з авторськими сатиричними творами. Жванецький – перший і беззмінний президент Всесвітнього клубу одеситів, автор книг "Зустрічі на вулицях", "Рік за два", "Моя Одеса", "Жінки", "Одеські дачі", "Збірка творів". Останнім часом сатирик разом із дружиною Наталією та сином Дмитром жив у Москві.
У березні 2014-го Жванецький підписав звернення діячів мистецтва проти окупації Криму. 2015 року Міністерство культури України занесло його в "білий список" діячів мистецтва, які підтримали Україну.
