$41.28 €44.96
menu closed
menu open
weather +6 Київ
languages

У ДБР призначили керівника відділу у справах Майдану

У ДБР призначили керівника відділу у справах Майдану Буряк працює у правоохоронних органах із 1998 року
Фото: dbr.gov.ua

До призначення на посаду керівника відділу Державного бюро розслідувань у справах Майдану Олександр Буряк працював заступником директора ДБР. Він відповідав за роботу оперативних підрозділів та займався їх укомплектуванням.

Керівником відділу з розслідування справ Майдану в Державному бюро розслідувань призначено Олександра Буряка. Про це 2 січня поінформувала пресслужба ДБР.

До призначення Буряк обіймав посаду заступника директора ДБР, він відповідав за роботу оперативних підрозділів та займався їх укомплектуванням.

"Буряк був відібраний на керівну посаду у ДБР комісією за участю представників консультативної місії Ради Європи. Він має значний досвід на керівних посадах у слідчих підрозділах, під егідою консультативної місії Ради Європи пройшов навчання у структурних підрозділах Європейського суду із прав людини з питань забезпечення прав і свобод громадян під час проведення досудового розслідування та вивчав європейську практику з розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням прав людини", – розповіли у пресслужбі.

Сам Буряк зазначив, що завершення розслідування справ Майдану – одне з найвідповідальніших завдань, які зараз стоять перед Державним бюро розслідувань.

"Це складний напрям роботи, де потрібне не лише бажання, а й значний досвід роботи у слідстві. Керівництво Державного бюро розслідувань це добре розуміє, тому доручили цю відповідальну роботу мені. Наразі триває переведення слідчих та прокурорів із Генеральної прокуратури України до нашого відділу, як це передбачено змінами до закону "Про Державне бюро розслідувань", – сказав він.

Буряк здобув вищу освіту в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого в Харкові за спеціальністю "правознавство". У правоохоронних органах працює з 1998 року. Зокрема, працював на посадах слідчого, старшого слідчого, слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу прокуратури Київської області, заступника начальника слідчого відділу прокуратури міста Києва, старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України.

Із 2015-го до 2017 року працював заступником прокурора міста Києва, заступником начальника управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури столичної прокуратури.

Розслідуванням справ Майдану займалося управління спеціальних розслідувань ГПУ, яке очолював прокурор Сергій Горбатюк. Із 20 листопада 2019 року прокуратура втратила повноваження з розслідування кримінальних проваджень, тому управління Горбатюка було розформовано. У вересні у ГПУ створили департамент процесуального керівництва із кримінальних проваджень про злочини, скоєні у зв'язку з масовими протестами у 2013–2014 роках, до нього увійшло три відділи.

Більшу частину справ про події на Євромайдані мають передати для розслідування Держбюро розслідувань, а також у Службу безпеки України, Національну поліцію і Національне антикорупційне бюро України. У ГПУ повідомляли, що співробітникам управління спеціальних розслідувань запропонували або перейти на роботу у ДБР, щоб і надалі займатися розслідуванням майданівських справ, або після атестації продовжити роботу у ГПУ в новому департаменті процесуального керівництва у справах Майдану.

18 листопада 2019 року тодішній директор Державного бюро розслідувань Роман Труба повідомив, що в його відомстві створили підрозділ, який займеться справами Майдану. Передавання справ ГПУ може зайняти три місяці, зазначав він.

22 жовтня стало відомо про звільнення Горбатюка із ГПУ. Він розповідав, що його не допустили до атестації через відмову подавати заяву встановленого зразка. Горбатюк вважає своє звільнення незаконним.

Наприкінці 2013-го – на початку 2014 року в Україні відбулися масові протести, які призвели до зміни влади – президент Віктор Янукович утік у Росію. Протягом усього конфлікту протестувальникам протистояли правоохоронні органи і найняті владою озброєні бандити (тітушки). За даними ГПУ, унаслідок протистояння постраждало понад 2,2 тис. осіб. Загинуло 80 протестувальників і 13 правоохоронців.