"Засідання пройшло швидко. Розглянули клопотання прокурора про оголошення зниклого обвинуваченого Шаповалова в розшук. Його адвокат запевняла учасників розгляду справи в тому, що в цьому немає потреби, так як її клієнт ще може знайтися внаслідок заяви його дружини про розшук чоловіка", – розповів адвокатам потерпілий Олександр Тимошенко.
5 серпня аналогічне рішення ухвалив Печерський районний суд Києва. Також Печерський суд видав дозвіл на затримання Шаповалова.
Як пояснив "Українській правді" прокурор, заступник керівника департаменту у справах Майдану Офісу генерального прокурора Денис Іванов, Шаповалова оголошено у всеукраїнський розшук у двох кримінальних провадженнях.
Ще 4 серпня прокурори особисто вручили ексберкутівцю нову підозру – в організації терористичного акту й убивств мітингувальників, а 5 серпня він уже не з'явився в суд.
Іванов каже, що 4 серпня у прокурорів не було підстав затримувати Шаповалова.
"Українська правда" пише, що адвокати повідомили про зникнення ексберкутівця 4 серпня, того самого дня його дружина подала заяву в поліцію.
За словами Іванова, дозвіл, який видав 5 серпня Печерський суд, відразу передали у Службу безпеки України і Держприкордонслужбу, щоб Шаповалова в разі появи на кордоні затримали.
Іванов каже, що, за даними ДПСУ, Шаповалов кордону України або адмінкордону з окупованими територіями не перетинав.
"У двох справах він перебуває в розшуку. Надано дозволи на його затримання. Будемо намагатися оголосити його в міжнародний розшук каналами Інтерполу. Будемо скеровувати міжнародно-правові доручення по його затриманню. Думаю, що [він може переховуватися] в Російській Федерації, оскільки попередні працівники спецпідрозділу "Беркут", яким інкриміновані ці ж дії, що і Шаповалову, переховуються у РФ. Якщо у нас буде інформація, що він у РФ, це буде підставою для спеціального досудового розслідування і спеціального судового провадження", – сказав прокурор.
Водночас у базі даних МВС ексберкутівця Шаповалова поки немає серед людей, які переховуються від влади.
Контекст
У Подільському районному суді Києва розглядають справу Шаповалова, у якій йому інкримінують незаконне використання зброї та перевищення службових повноважень, що призвело до тяжких наслідків.
За версією слідства, 18 лютого 2014 року харківська і львівська роти "Беркуту" на вулиці Інститутській та у Кріпосному провулку в Києві стріляли по протестувальниках і закидали їх світлошумовими гранатами. Від дій силовиків загинуло троє людей, ще 109 визнано у справі потерпілими.
4 серпня Шаповалова повідомили про підозру в організації терористичного акту й убивствах мітингувальників на Майдані 18 лютого 2014 року. 5 серпня Печерський районний суд мав розглянути клопотання про запобіжний захід за цією підозрою, але Шаповалов не з'явився.
Шаповалов був під вартою із 2015 року. Він не визнавав своєї провини в тяжких наслідках, спричинених перевищенням влади або службових повноважень, але 2016-го визнав провину в частині обвинувачення, яка стосується незаконного поводження зі зброєю, повідомляв "5 канал". Шаповалов тоді попросив пробачення і назвав прізвища колишніх колег, які отримували набої зі свинцевою картеччю.
У листопаді 2019-го Київський апеляційний суд пом'якшив йому запобіжний захід на нічний домашній арешт без носіння електронного браслета, повідомляла Адвокатська дорадча група, і відтоді він перебуває на волі. Відповідне рішення суд ухвалив за "законом Савченко", згідно з яким Шаповалов провів у СІЗО "дев'ять років" із 10 максимально передбачених висунутим йому обвинуваченням. Пізніше, за даними "Eспресо", запобіжний захід було змінено на особисте зобов'язання.
На початку грудня 2020 року суд постановив поновити Шаповалова на службі. Задля виконання постанови суду Шаповалова було поновлено на посаді і відразу ж звільнено, оскільки підрозділу, в якому він служив і, відповідно, посади вже не існує, пояснював представник МВС.
У червні 2021 року справу Шаповалова почали розглядати заново, повідомило "Еспресо". 55-річний суддя Юрій Зубець, який вів її понад шість років, достроково пішов на пенсію. Новопризначена суддя Людмила Казміренко постановила розпочати слухання заново за наполяганням захисту, хоча потерпілі і прокурори виступали проти.
"За шість років засідань суд устиг заслухати 58 потерпілих та свідків, четверо з них уже померли", – зазначив один із потерпілих Олександр Луць.