"Чи є в нас враження, що Париж – перша європейська столиця, яка публічно визнала очевидне? Так, думаю, що так. Чи відчувають інші столиці занепокоєння і дискомфорт у зв'язку з такою констатацією факту? Так, це також очевидно. Але дискусія, яку спровокувала ця заява з Парижа, заощадить Європі багато часу на усвідомлення того, що треба робити більше", – зазначив Кулеба.
Він наголосив, що допомога Україні – "це не благодійність", а порятунок життів європейських громадян і заощадження коштів, які країнам Європи однаково довелося б витрачати на власну оборону.
"Заява Макрона – це те, що всі знають, але бояться сказати. Він просто перший, хто почав відкрито говорити про те, що, на мою думку, має розуміти кожна розумна людина в Європі. Якщо Росію не зупинити в Україні, буде війна в Європі", – резюмував Кулеба.
Контекст
26 лютого на конференції в Парижі за участю 20 європейських лідерів президент Франції Еммануель Макрон заявив, що не відкидає скерування західних військ в Україну. "Ми зробимо все необхідне, щоб [країна-агресор] Росія не змогла виграти цю війну", – наголосив він.
Міністр оборони Франції Себастьян Лекорню, коментуючи слова Макрона про ймовірне скерування військ в Україну, зазначив 27 лютого, що не йдеться про "ведення війни проти Росії". "Нічого не відкидати – це не ескалація", – наголосив він.
Водночас, за словами канцлера ФРН Олафа Шольца, "зрозуміло, що жодних наземних військ із боку європейських країн або НАТО [в Україні] не буде".
Путін у посланні до Федеральних зборів 29 лютого пригрозив "трагічними наслідками" західним державам, які вирішать скерувати в Україну свої війська. "Вони мають розуміти, що в нас теж є зброя, яка може уражати цілі на їхній території", – сказав президент країни-окупанта.
Того самого дня Макрон зазначив, що всі його слова на конференції стосовно повномасштабної російської агресії проти України були "продуманими й виваженими".
8 березня міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що війська країн – членів НАТО вже перебувають в Україні.