Він підкреслив, що низка країн уже зробила свій внесок у закупівлю снарядів для ЗСУ, проте зібраних коштів усе ще недостатньо.
Певкур зазначив, що у світі є місця, де можна купити боєприпаси, але реалізація цієї ініціативи впирається у брак фінансування.
"Якщо ми говоримо про мільйон снарядів, то це приблизно €3 млрд. Є різні калібри, менші трохи дешевші. Було б чудово, якби все вдалося зробити. На цей момент можна сказати, що грошей бракує більше, ніж снарядів", – сказав естонський міністр.
За його словами, кошти, яких бракує, зараз намагаються знайти насамперед у країнах Північної і Центральної Європи. Також очікують на "великий внесок" від Франції.
"Дуже багато залежить від того, що нам потрібно фізично перевірити деякі снаряди цих імовірних партнерів. Нам сказали, що там можна дістати [боєприпаси], але в якому вони стані, чи придатні взагалі до використання – усе це потрібно перевірити", – резюмував Певкур.
Контекст
17 лютого президент Чехії Петр Павел заявив, що його країна разом із партнерами шукає артилерійські боєприпаси, щоб передати їх Україні для боротьби з російською агресією. Він уточнив, що Чехія знайшла спосіб закупити 500 тис. снарядів калібру 155 мм і 300 тис. снарядів калібру 122 мм.
7 березня Павел сказав, що союзники зібрали необхідну суму. ЗМІ інформували, що план Чехії підтримали, зокрема, Німеччина, Латвія, Литва, Нідерланди, Данія, Канада, Франція. Також до ініціативи приєдналися Бельгія, Люксембург, Швеція, Ісландія, Словенія.
Прем'єр-міністр Чехії Петр Фіала 12 березня заявив, що Чехія може організувати закупівлю додаткових 200 тис. артснарядів для України у третіх країнах. 13 березня радник прем'єр-міністра Чехії з нацбезпеки Томаш Пояр повідомив, що артилерійські снаряди, закуплені у країнах поза Євросоюзом з ініціативи Чехії, можуть потрапити в Україну вже у червні.
У МЗС Чехії розповіли 26 березня, що Україна в межах чеської ініціативи може отримати приблизно 1,5 млн артилерійських боєприпасів.
27 березня Фіала сказав, що до ініціативи його країни приєдналося вже 20 країн.