+2 Київ
"Це було складно, тому що це захищений об'єкт, база. Як ви бачите, останнім часом росіяни свої кораблі, навіть підводні човни, у морі практично не тримають. До речі, зараз їх теж там нема – саме через небезпеку ураження. Не маючи особливого вибору, вони вимушені фактично ховатися в пункті базування", – сказав Плетенчук.
Окрім того, зараз – міжсезоння, що ускладнює навігацію, особливо для порівняно невеликих плавзасобів, зазначив Плетенчук. Він пояснив, що цей період – із середини осені до середини весни – виходити з бази в Новоросійську доволі складно через певні нюанси її розташування. Водночас російські кораблі вимушені в разі небезпеки змінювати місце стоянки – переставляти кораблі або виходити з бази для того, щоб не зазнати ураження.
"А тут, як ви бачите, ніякої небезпеки вони не відчували. У цій операції, яка має багато шарів, починаючи від розробки самого засобу ураження й закінчуючи плануванням, з виключенням витоків інформації, провести такий захід – це комплексна й доволі складна справа", – сказав він.
Плетенчук розповів, що в акваторії Чорного моря були тільки чотири підводні човни проєкту "Варшавянка", серед яких – "Ростов-на-Дону", який РФ втратила через атаку ЗСУ в серпні 2024 року. За його інформацією, у Чорному морі зараз залишаються дві субмарини типу "Варшавянка" й іще одна, яка не є носієм "Калібрів".
Речник ВМС ЗСУ наголосив: ідеться про другий втрачений Росією підводний човен, і це своєрідний антирекорд, бо із часів Другої світової війни жодна країна світу ще не втрачала субмарини.
