За словами спікерки, зараз єдиним першочерговим пріоритетним завданням є деескалація конфлікту.
"Загальні домовленості підкреслюють, що всім зацікавленим сторонам треба дотримуватися трьох принципів для деескалації ситуації, а саме: не розширювати поля бою, не ескалювати бойових дій і не провокувати жодної зі сторін", – розповіла прессекретарка.
Вона наголосила, що в китайсько-бразильській ініціативі йдеться про неприпустимість використання ядерної зброї й атак на атомні електростанції.
"Домовленості дістали позитивний відгук від більш ніж 110 країн і відповідають загальному прагненню міжнародної спільноти. [...] Китай підтримував тісний зв'язок з Україною. Китай і далі сприятиме мирним переговорам і відіграватиме конструктивну роль у політичному врегулюванні кризи", – додала дипломатка.
Контекст
І Китай, і Росія є важливими торговельними партнерами Бразилії, писала Financial Times. Як зазначив ЗМІ, Бразилія – країна, яка прагне зберігати нейтралітет стосовно війни в Україні й "висловлює занепокоєння" щодо зусиль Заходу озброїти Україну.
Україна в листопаді 2022 року презентувала свою формулу миру, яка містить 10 пунктів. Одним із головних її положень є виведення російських військ з усієї території України в межах міжнародно визнаних кордонів. Цю формулу обговорювали на Глобальному саміті миру. Як зазначили в Офісі президента України, Київ наполягав, щоб Росії на першому саміті не було.
2 червня Зеленський повідомив, що участь у саміті миру підтвердило понад 100 держав, однак, за його словами, РФ "шантажувала деяких лідерів і намагалася заблокувати участь деяких країн".
Китай не брав участі в саміті миру в червні. Натомість анонсували, що він спільно із Бразилією виступить "із конкурентною ініціативою". Бразилія – одна із країн, які були на саміті миру, але не підтримали його комюніке.
Зеленський в інтерв'ю бразильському виданню Metrópoles, опублікованому 12 вересня, назвав китайсько-бразильську пропозицію миру деструктивною.