Він перерахував удари по Селидовому, а також зазначив, що 13 лютого, після 20.00, ракета "Іскандер-М" влучила в поле і в автодорогу Селидове – Цукурине, за межами населених пунктів. Інформація про постраждалих і руйнування не надходила.
"Ще перед цим, уранці 13 лютого, росіяни почали розганяти класичну ІПСО – нібито вони уразили ракетами "полігон" з українськими військовими, зокрема з бійцями 3-ї штурмової бригади, загиблих – від 200 до 1500 (що?..)", – написав Лиховій.
Він зазначив, що однією із цілей ІПСО, очевидно, була дискредитація головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, оскільки російська пропаганда обговорювала "втрати ЗСУ", "мовляв, ось як починає новий головнокомандувач ЗСУ".
"Зараз уже можна стверджувати напевно, що ця російська брехня випередила основні російські ракетні удари по Селидовому й околицях. Через російський бардак іпсошний "постріл" був завчасним і виявився холостим. Російську тєлєгу вчепили попереду лошаді", – заявив речник.
Лиховій заявив, що Селидове належить до зони відповідальності ОСУВ "Таврія" і опитування бригад авдіївського й донецького напрямків підтвердило: ні таких втрат, ні такої події, як "обстріл полігону" в районі Селидового, не було.
"Та і якщо подумати. Який "полігон" за 20 км від лінії фронту? Які шикування, скупчення? Цього зараз немає й не може бути. Як і немає в районі Селидового тих військових частин ЗСУ, про які бреше московська пропаганда", – підсумував речник.