Події

Зеленський на Мюнхенській конференції "відмахнувся" від прохання віцепрезидентки США припинити удари по російських НПЗ і був роздратованим – WP

16 квітня 2024, 00.55 Этот материал также можно прочитать на русском

Гарріс і Зеленський у Мюнхені не досягли порозуміння щодо атак України по російських НПЗ, стверджує The Washington Post Фото: president.gov.ua

Віцепрезидентка США Камала Гарріс під час Мюнхенської конференції з безпеки у лютому провела конфіденційну зустріч із президентом України Володимиром Зеленським і закликала його утриматися від ударів по російських нафтопереробних заводах, пише 15 квітня The Washington Post.

Віцепрезидентка, зазначає видання, висловила занепокоєння Білого дому, що удари по російських НПЗ можуть призвести до зростання світових цін на енергоносії і спричинити агресивніші дії Росії проти України.

За словами співрозмовників видання, які побажали зберегти анонімність, прохання Гарріс викликало "роздратування" Зеленського та його команди.

Джерела The Washington Post зазначили, що український президент "відмахнувся" від закликів Гарріс, оскільки не був упевнений, що її рекомендації висловлюють позицію адміністрації президента США Джо Байдена.

Видання нагадує, що протягом наступних тижнів Вашингтон підтвердив це попередження у численних бесідах з українською стороною. Зокрема, за інформацією The Washington Post, про це заявляли високопосадовці Пентагону і розвідки США, а також радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван, який відвідав Київ у березні.

Однак після цієї серії закликів Україна однаково завдала ударів по низці російських об'єктів нафтоперероблення, включно з атакою 2 квітня на третій за величиною російський нафтопереробний завод ТАНЕКО в Татарстані.

22 березня Financial Times із посиланням на три джерела написало, що США закликали Україну припинити атаки на російську енергетичну інфраструктуру, попередивши, що це може призвести до зростання світових цін на нафту і спровокувати заходи у відповідь. Зазначено, що неодноразові попередження з Вашингтона адресували чиновникам СБУ та ГУР Міноборони України. В Офісі президента України назвали матеріал FT фіктивною інформацією.

26 березня у Держдепі США зазначили, що Сполучені Штати "від початку цієї війни не заохочують і не підтримують завдання Україною ударів за межами її території". 9 квітня міністр оборони США Ллойд Остін публічно заявив, що українські атаки можуть "мати побічний ефект" на світовому енергетичному ринку, писало Bloomberg.

Контекст

Україна атакує об'єкти на території країни-агресора Росії (зокрема нафтопереробні заводи) з використанням вітчизняних безпілотних систем. Із початку року Україна посилила атаки на нафтогазові об'єкти на території Росії – НПЗ, нафтобази й газові термінали. Атаки зафіксували у багатьох регіонах. Відповідальність за частину інцидентів неофіційно взяли СБУ та військова розвідка України.
Через атаки, як зазначало The Moscow Times, у Росії експорт бензину впав на 37%, дизельного пального – на 23%. Російська влада заявила, що проблем із постачанням внутрішнього ринку немає, але з 1 березня експорт бензину заборонили на пів року.
12–16 березня безпілотники атакували російські нафтопереробні підприємства у кількох областях, пошкоджені об'єкти становлять приблизно 12% потужностей РФ із перероблення нафти, писало Bloomberg.
В уряді України російські НПЗ назвали абсолютно законними цілями. Україна діє "відповідно до найкращих натовських стандартів", підкреслили в Кабміні. Після цього атаки на російські НПЗ продовжили.
27 березня агентство Reuters повідомило з посиланням на джерела, що внаслідок дефіциту бензину після обстрілу російських НПЗ Москва просила Мінськ про постачання в РФ білоруського бензину.