За його даними, Зеленський обговорював це питання на двосторонніх зустрічах із західними партнерами. Але політики в різних країнах, "від Польщі до Угорщини", заявили, що не відправлятимуть біженців назад, поки триває війна.
Агентство зазначило, що для такої відмови є також економічні причини, особливо у країнах, лідери яких останніми роками були налаштовані проти імміграції. В іншій публікації Bloomberg ідеться, що насамперед це Польща й Угорщина, які були одними з найзапекліших противників міграції, але водночас "відчайдушно потребують" іноземної робочої сили. Але загалом брак робочої сили має більшість Центральної та Східної Європи, наголосили журналісти.
Крім того, українські біженці в Польщі, наприклад, переважно забезпечують себе самі: 80% їхніх доходів – це зарплати. У Чехії українські біженці сплатили майже вдвічі більше податків у першому кварталі цього року, ніж отримали соціальної допомоги.
Голова основної лобістської групи чеської роздрібної торгівлі й індустрії гостинності Томаш Проуза розповів, що багато чеських компаній залежить від навичок і працьовитості українських біженців. Будівельна галузь, за його словами, "повністю б зупинилася" без українських працівників.
Агентство також навело свіжу статистику щодо кількості українських біженців від управління верховного комісара ООН у справах біженців. За його даними, після початку повномасштабної війни свої будинки покинула третина населення України – 17 млн. За кордоном залишається понад 6 млн українців, зокрема 1,3 млн із них – у Росії. У Європі найбільше українських біженців проживає у Німеччині (1,2 млн), Польщі (957,5 тис.), Чехії (353,5 тис.), Великобританії (244,6 тис.), Іспанії (202,7 тис.), Італії (170,9 тис.), Молдові (123,3 тис.), Словаччині (122,9 тис.), Нідерландах (114,4 тис.) та Ірландії (108,5 тис.). Агентство не уточнило, скільки серед цих біженців чоловіків.