Голобуцький заявив, що у справі про "Роттердам плюс" НАБУ стало заручником інформаційних війн між фінансово-промисловими групами

Голобуцький заявив, що у справі про "Роттердам плюс" НАБУ стало заручником інформаційних війн між фінансово-промисловими групами Олексій Голобуцький: Ситник уже й сам не радий, що легковажно втягнувся в одвічну битву виробників і промислових споживачів електроенергії
Фото: Olexa Holobutskiy / Facebook

Низка лобістів скасування формули "Роттердам плюс" входить у ближнє коло керівництва Національного антикорупційного бюро, тому директор НАБУ Артем Ситник повірив на слово їхній тезі про необхідність переглянути тариф, заявив заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.

Директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник у питанні про формулу ціноутворення на вугілля став заручником інформаційних війн між зацікавленими сторонами, пише в колонці на Site.ua заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.

"Артем Ситник заявляє, що детективи на фінальній стадії розслідування "Роттердам плюс". Довести справи до суду, за його словами, заважає лише остаточна експертиза. А експерти, ніби змовившись, кажуть немислиме – чинна методика формування оптово-ринкової ціни електроенергії (відоміша під назвою "Роттердам плюс") виправдана і доцільна", – зазначив він.

За словами Голобуцького, ще влітку Ситник нарікав на відсутність професійної експертизи щодо ціноутворення на вугілля, очікуючи на допомогу європейських експертів.

"І вже у вересні міжнародна допомога прийшла – Європейська асоціація вугілля Euracoal оприлюднила звіт, згідно з яким "Роттердам плюс" було визнано обґрунтованою методикою. Крім того, виявилося, що схожий принцип імпортної альтернативи (формування ціни внутрішнього видобування вугілля з огляду на кон'юнктуру світових індексів + логістичні витрати на доправлення) використовують такі локомотиви світової економіки, як Німеччина і Китай", – пише політолог.

Він нагадав, що раніше таку саму думку висловлювали й українські експертні організації: Торгово-промислова палата України і Київський науково-дослідний інститут судових експертиз. Політолог зазначив, що низка політиків, зокрема нардеп від Блоку Петра Порошенка Сергій Лещенко, на боці Національного антикорупційного бюро і проти формули "Роттердам плюс".

"У цьому зв'язку можна лише поспівчувати молодому антикорупційному органу, який став заручником інформаційних війн, започаткованих лобістами ворогуючих фінансово-промислових груп. Так уже сталося, що низка з них (включно із вищезгаданим Сергієм Лещенком) перебувають у ближньому колі керівництва НАБУ. Повіривши на слово гаслам про "корупційну схему "Роттердам плюс", Ситник уже й сам не радий, що легковажно втягнувся в одвічну битву виробників і промислових споживачів електроенергії", – упевнений Голобуцький.

За його словами, бізнесмени Ігор Коломойський і Віктор Пінчук, а також їхні політичні агенти "засипають інформпростір і правоохоронні органи нескінченними заявами про "корупцію" в регуляторі, щоб знизити тарифи.

"Із таким самим успіхом у корупційних намірах вони могли обвинуватити Міжнародний валютний фонд. Глава представництва МВФ Йоста Люнгман неодноразово заявляв, що погодження ціни на газ із ринковим рівнем є головною умовою продовження кредитування України з боку МВФ. А що таке ринкова ціна в розумінні найбільшого кредитора? Усе та сама імпортна альтернатива – ціна німецького газового хаба NCG + витрати на доправлення в Україну (так звана формула "Дюссельдорф плюс")", – заявив експерт.

24 березня 2017 року НАБУ відкрило кримінальне провадження, у межах якого розслідує дії членів НКРЕКП, що затвердили формулу "Роттердам плюс".

17 серпня співробітники Національного антикорупційного бюро України провели обшуки в НКРЕКП у межах кримінального провадження у справі "Роттердам плюс".

Економічну обґрунтованість і законність формули "Роттердам плюс" підтвердив Київський науково-дослідний інститут судових експертиз (КНДІСЕ). Про це повідомила адвокат Ірина Одинець, яка представляє інтереси екс-членів Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг.

Європейська асоціація вугілля та лігніту Euracoal також дійшла висновку, що використання формули "Роттердам плюс" українською владою було обгрунтованим підходом.

23 серпня НКРЕКП скасувала застосування формули "Роттердам плюс". Рішення набуде чинності з моменту запуску нового ринку електроенергії.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати