+2 Київ
Україна і Міжнародний валютний фонд узгодили параметри нової редакції законопроєкту, який забороняє повернення націоналізованих банків колишнім власникам, пише "Економічна правда" з посиланням на учасників переговорів.
Співрозмовники видання зауважують, що в разі оперативного ухвалення документа МВФ може в короткі строки схвалити виділення збільшеного обсягу допомоги Україні. На першому етапі Київ може отримати приблизно $4 млрд, із яких $2–2,5 млрд – транш від Фонду, друга частина – від ЄС, Світового банку та інших донорів.
Учасники переговорів за погодженням компромісного варіанта документа заявили "Економічній правді", що представники Фонду під час останнього візиту "хотіли [отримати] максимум гарантій, що банки не повернуться [колишнім] власникам і кошти МВФ (опосередковано) не потраплять у руки олігархів, коли держава заплатить компенсацію за незаконну націоналізацію".
Компромісний законопроєкт, який, за словами джерела в уряді, у деяких моментах навіть жорсткіший за попередній, було подано у Верховну Раду 24 березня. За даними ЕП, цей проєкт можуть розглянути на одному з найближчих засідань парламенту – імовірно, на позачерговій сесії в суботу, 28 березня.
"Зараз у проєкті більше процедурних гарантій, що банки не повернуться колишнім власникам. Акціонери отримають право лише на компенсацію у грошовій формі", – сказало джерело в уряді.
Представник Нацбанку на умовах анонімності повідомив виданню, що головними вимогами МВФ були два моменти: "Що банк не повертається у власність ексакціонерів і що компенсація можлива, якщо вона розрахована саме таким чином, а ніяк не інакше".
Співрозмовник уточнив, що "в попередній версії законопроєкту йшлося про те, що відшкодовуються лише збитки". "Зараз відшкодування поширюється і на упущену вигоду, і на завдану моральну шкоду. Тим самим ліквідується порушення Конституції, на підставі якого законопроєкт міг оскаржуватися", – зазначив він.
У порядок установлення розміру збитку і виплати компенсації вносять кілька важливих змін: по-перше, установлено, що заподіяну шкоду можна компенсувати тільки в грошовій формі (у такий спосіб унеможливлюють повернення банку ексвласникам); по-друге, суди можуть розглядати рішення держорганів про націоналізацію або виведення банків із ринку тільки в частині дотримання процедури, але не можуть ставити під сумнів оцінку та експертизу профільних регуляторів (НБУ, Мінфіну або Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку).
Розмір "реального збитку" колишнім власникам визначатиме міжнародна аудиторська фірма.
Крім того, законопроєкт встановлює, що оскарження рішень Національного банку України та інших органів не зупиняє їхньої дії: якщо банк визнано неплатоспроможним, він таким і залишиться. Визнання протиправним рішення НБУ не відновлює стану та правового статусу банку, що "не дозволить "банкам-зомбі" повернутися або претендувати на повернення на ринок".
Перш ніж законопроєкт буде подано на розгляд парламенту, його й альтернативні законопроєкти має розглянути профільний комітет Ради. Як зазначає ЕП, наразі інформації про те, коли може відбутися засідання комітету, немає.
"ПриватБанк" було націоналізовано в грудні 2016 року, на той момент це був найбільший приватний банк України. Перед націоналізацією фінустанову було визнано неплатоспроможною. На докапіталізацію банку держава витратила майже 200 млрд грн. Колишні акціонери, бізнесмени Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, у судовому порядку намагаються домогтися скасування націоналізації та повернути банк.
У листопаді 2019 року Коломойський заявив, що банк повернуть йому найближчим часом. До цього він говорив, що "ПриватБанк" йому не потрібен, він хоче $2 млрд компенсації.
У лютому 2020 року голова правління "ПриватБанку" Петр Крумханзл заявив, що є "реальний ризик" повернення банку колишнім власникам.
Президент України Володимир Зеленський, який до обрання главою держави був бізнес-партнером Коломойського, стверджував, що в питанні "ПриватБанку" "захищатиме лише інтереси держави".
