Передумов для дефолту в Україні немає – інвестиційний аналітик

Попри пандемію коронавірусу, зупинку економіки, зміни в Кабміні й девальвацію гривні, передумов для дефолту в Україні немає, заявив "Фактам" аналітик "Фрідом фінанс Україна" Денис Білий.

Він зазначив, що нерезиденти, побоюючись невиконання зобов'язань та девальвації гривні, почали виходити з державних внутрішніх та зовнішніх облігацій, але паніка безпідставна.

"Сьогоднішні страшилки – це лише яскравий вияв бажання валютних і фондових спекулянтів розгойдати ситуацію і зіграти на страху інвесторів. У період ослаблення світових економік через пандемію коронавірусу більшість із них впадає у пригнічений стан і розпродає активи. Така поведінка дає змогу виваженішим гравцям скуповувати активи часто навіть за безцінь. Із цього випливає, що, перед тим як щось продавати, потрібно оцінити, якою буде реальна вартість активу після завершення паніки на фінансових ринках", – рекомендує експерт.

Девальвація гривні із 23 до 28 грн за $1 – це відновлення монетарного диспаритету, спричиненого надмірним попитом нерезидентів на внутрішні державні облігації у гривні, зазначив він, але більшу частину девальваційного імпульсу Україна вже пройшла й надалі курс навряд чи вийде за позначку 30 грн за $1.

"Дефолт – це відсутність можливості і відмова позичальника виконувати свої зобов'язання. Що може стати причиною невиконання зобов'язань? Відсутність ліквідності для виплати зобов'язань, – нагадав Білий. – 2020 року уряду необхідно витратити приблизно 400 млрд грн на обслуговування і погашення наявних боргів. Із них протягом перших трьох місяців року виплачено майже 100 млрд грн. Водночас піковими за виплатами традиційно стануть травень, липень і вересень. До речі, таке навантаження на березень і вересень за зовнішнім боргом спричинене купонними виплатами за більшою частиною єврооблігацій протягом цих місяців. Чисті міжнародні резерви станом на кінець лютого 2020 року становили $17,7 млрд. Ці кошти є ліквідними і їх можна використовувати для погашення боргів. Якщо відняти негативне сальдо інтервенцій на міжбанківському ринку в березні 2020-го в розмірі $2,2 млрд, то матимемо приблизно $15,5 млрд резерву".

Він додав, що за поточним курсом такий обсяг резервів відповідає 434 млрд грн, що дає змогу розрахуватися з усіма наявними 2020 року боргами.

"А якщо врахувати ще 10% дефіциту бюджету (песимістичний сценарій), який, імовірно налічуватиме 100 млрд грн, то позитивна різниця між наявними ліквідними резервами та витратами становитиме 30 млрд грн. Ця різниця, звісно, є відносною, і немає сенсу витрачати резерви на виплату боргів 2020 року. Логічним є рефінансування основного боргового навантаження за зовнішнім боргом – траншем від МВФ або інших міжнародних організацій. Це дасть змогу зберегти резерви НБУ, обсяг яких не має опускатися нижче від рівня покриття імпорту на період трьох місяців. Тобто 2020 року жодних передумов до оголошення дефолту немає", – пояснив інвестиційний аналітик "Фрідом фінанс Україна".

Він переконаний, що зараз є сенс вкладати гроші в облігації.

"Нагадаю, що до кризи 2014–2015 років Україна підійшла з майже відсутніми чистими резервами НБУ – це зумовило відтермінування сплати зобов'язань за зовнішніми боргами, але внутрішній борг обслуговували без затримок (включно з валютними облігаціями). Не впадайте у відчай, а краще використовуйте можливість, щоб придбати облігації з високою ставкою прибутковості як у валюті, так і у гривні", – рекомендує Білий.

Директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва вважає, що епідемія може уповільнити світову економіку на 0,1 відсоткового пункту за умови, що світ почне оговтуватися від наслідків спалаху хвороби у другому кварталі 2020 року.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна може виграти від настання світової фінансово-економічної кризи і що країна входить у неї більш підготовленою, ніж це було 2008 року.