0 Київ
Економіст, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко вважає, що державний бюджет на 2019 рік можуть переглянути в разі введення воєнного стану в Україні. Про це він написав сьогодні у Facebook.
"Логічно було б очікувати перегляду державного бюджету. Причому перегляд має відбутися за статтями як дохідною, так і видатковою. Ідея одна – "все для потреб фронту". Батьківщина в небезпеці. Викачати із закривавленої економіки необхідно буде максимально", – зазначив Устенко.
Він написав, що в разі введення воєнного стану держбюджет-2019, ухвалений Верховною Радою 23 листопада, "стає марним" і потребує кардинальних змін. На його думку, після перегляду він перестане бути "бюджетом оптимізації" і стане "військовим бюджетом".
"Оборона має отримати максимум. Набагато більше, ніж те, що зараз закладено в проект державного бюджету на 2019 рік – орієнтовно 5% ВВП на сектор безпеки й оборони", – зазначив економіст.
Доходи держбюджету зараз передбачено на рівні 1,026 трлн грн, а видатки – 1,112 трлн грн. На потреби Міноборони заплановано виділити 102,5 млрд грн, зокрема 81,7 млрд грн на забезпечення діяльності Збройних сил України і 17 млрд грн на закупівлю і ремонт військової техніки.
Воєнний стан. Що це означає для громадян та ЗМІ
Устенко припустив, що влада скоротить усі програми, спрямовані на необоронні цілі, зокрема медицину, освіту, підвищення пенсій та мінімальної зарплати.
На його думку, новий оборонний бюджет, імовірно, не задовольнить міжнародних фінансових інституцій, і Україна змушена буде піти на заморожування виплат за всіма наявними зовнішніми зобов'язаннями.
Економіст припустив, що Національний банк України повинен буде поступитися частиною своєї незалежності "як мінімум на період воєнних дій", а запозичення на зовнішніх ринках капіталу стануть неможливими.
"Плановий і вистражданий дефіцит бюджету до 2% ВВП в умовах воєнного стану або доведеться взагалі прибрати, або фондувати коштом внутрішніх запозичень. Внутрішні запозичення навряд чи спрацюють. Спробувати можна, але ефект буде близьким до нуля. Тому доведеться скорочувати невійськові витрати", – написав Устенко.
За його словами, оскільки інвестори не вкладають коштів під час воєнного стану, жодних прогнозованих $2 млрд у вигляді прямих іноземних інвестицій в Україну не буде.
"Тиск на міграційні потоки ще більше зросте, що поставить у ще складнішу ситуацію Пенсійний фонд і бюджет загалом. Структура ВВП почне різко змінюватися в бік мілітаризації. Після закінчення воєнного стану потрібні величезні ресурси для реколібрування на мирне життя", – підсумував він.
Влада України ініціювала введення воєнного стану після того, як 25 листопада Росія обстріляла і захопила в Чорному морі катери українських ВМС "Бердянськ" і "Нікополь", а також буксир "Яни Капу", які збиралися пройти через Керченську протоку в Азовське море. Судна доправили в порт окупованої Керчі.
За словами начальника Генштабу Збройних сил України Віктора Муженка, усього на захоплених суднах було 23 військових. Він говорив про шістьох поранених, але уточнював, що "інформація суперечлива". Джерело видання "ГОРДОН" в анексованому Криму повідомило, що у постраждалих осколкові поранення. "Український мілітарний портал" опублікував дані про трьох поранених українців: госпіталізовано Андрія Артеменка, Василя Сороку, Андрій Ейдера.
Президент України Петро Порошенко на засіданні Ради нацбезпеки і оборони України заявив про підтримку пропозиції Воєнного кабінету ввести в Україні воєнний стан. Секретар РНБО Олександр Турчинов повідомив, що його запропоновано ввести на 60 днів.
26 листопада комітет Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони рекомендував парламенту підтримати указ президента України про запровадження в Україні воєнного стану. Голова комітету Сергій Пашинський заявив, що закон не дестабілізує ситуації всередині країни.
