"Білий" бізнес, який платить податки, не повинен відчувати утисків через бронювання робітників – нардепка

"Білий" бізнес, який платить податки, не повинен відчувати утисків через бронювання робітників – нардепка Олена Шуляк: Чинна процедура потребує певного вдосконалення
Фото: golos.com.ua

На сьогодні є велика кількість спеціальностей і працівників бізнесу, без яких може зупинитися та чи інша підприємницька діяльність. Тому питання мобілізації та справедливого бронювання співробітників є одним із головних. Про це розповіла в коментарі виданню "Мінпром" народна депутатка від "Слуги народу", голова комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк. 

"Коли законопроєкт щодо мобілізації знову зайде на розгляд Верховної Ради, для народних депутатів важливо буде оцінити, яким чином прописані процедури, що пов’язані з бронюванням. Нині чинна процедура потребує певного вдосконалення. Думаю, представники бізнесу будуть почуті, аби був знайдений баланс між необхідністю захищати нашу державу та забезпечувати економічне зростання країни", – зазначила Шуляк.

Нардепка нагадала, що гроші на фінансування вітчизняного сектору безпеки й оборони надходять від українського бізнесу завдяки сплаті податків на території нашої держави, а не міжнародних партнерів.

"Той бізнес, який сьогодні працює "по-білому", сплачує всі податки, створює робочі місця й підтримує обороноздатність держави, жодним чином не повинен відчувати утисків", – наголосила політикиня.

Контекст

9 грудня 2023 року президент України Володимир Зеленський повідомив, що військові хочуть додатково мобілізувати до пів мільйона людей, що "коштуватиме Україні додатково 500 млрд грн". За тиждень головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що військове командування не подавало запитів Кабміну "на конкретні цифри". Міністр фінансів України Сергій Марченко повідомив в опублікованому 27 грудня інтерв'ю, що грошей на мобілізацію немає.

25 грудня Кабмін вніс у Раду законопроєкт про мобілізацію №10378. Він передбачав зниження мінімального віку мобілізації з 27 до 25 років, скасування строкової служби й поняття про обмежену придатність. Окрім того, Кабмін запропонував надсилати повістки онлайн, а на ухилянтів накладати деякі обмеження прав.

8 січня 2024 року комітет ВР з антикорупційної політики визнав урядовий законопроєкт про мобілізацію таким, що містить корупційні ризики.

11 січня Рада повернула на доопрацювання уряду законопроєкт про мобілізацію. Того самого дня його відкликав Кабмін.

Міноборони України підготувало нову редакцію законопроєкту про мобілізацію з урахуванням пропозицій депутатів і готове подавати його на погодження Кабміну, повідомив 11 січня міністр оборони Рустем Умєров. У Міноборони заявили 15 січня, що очікують, що Кабмін повторно внесе в Раду законопроєкт про мобілізацію протягом найближчих тижнів.

На проблему звернули увагу в Європейській бізнес-асоціації, там заявили, що багато підприємств не змогло здійснити бронювання через тривалість погодження поданих списків на бронювання. Водночас очікувана додаткова мобілізація може лише посилити кадровий голод у цивільній сфері. Тому бізнес хвилює, щоб у нових законопроєктах, які стосуються мобілізації, не було положень, котрі можуть ускладнити процес бронювання.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати
Матеріали за темою