+14 Київ
У результаті виходу із Європейського союзу банки Великобританії можуть утратити близько €1,8 трлн, ці активи виведуть з їхніх рахунків клієнти.
Про це йдеться в доповіді бельгійського аналітичного центру Bruegel.
У фінансовому секторі очікується втрата близько 30 тисяч робочих місць, приблизно 20 тисяч із них стосуватимуться сфери бухгалтерії, консалтингу, аудиту та юриспруденції.
Експерти очікують, що першість фінансового центру Євросоюзу з Лондона перейде до Франкфурта, також Brexit позитивно позначиться на банках Парижа, Амстердама і Дубліна.
Bruegel попереджає про ризики такого розвитку подій для ЄС: географічний розкид центрів і акценти на національному регулюванні економіки можуть призвести до повноцінної фінансової кризи. Уникнути її можна, якщо спиратися на єдиний підхід у банкінгу для всіх членів ЄС, а не на 27 національних систем, кожна з яких може попрямувати "на дно", щоб послабити регулювання.
На референдумі про вихід Великобританії з Європейського союзу, який відбувся 23 червня 2016 року, 51,9% британців проголосували за вихід країни зі спільноти, 48,1% хотіли залишитися в ЄС. Більшість жителів Шотландії і Північної Ірландії проголосували за збереження членства країни в ЄС.
Прем'єр-міністр Тереза Мей говорила, що формальний процес виходу країни з ЄС почнеться у 2017 році. За її словами, прийнятого на референдумі рішення достатньо для запуску 50-ї статті Лісабонського договору, що визначає механізм виходу країни-члена Євросоюзу.
Однак у листопаді 2016 року Вищий суд Лондона постановив, що уряд Великобританії не може запустити процес Brexit без ухвали парламенту. Кабінет міністрів оскаржив цю постанову. 24 січня 2017 року Верховний суд відхилив апеляцію уряду з перевагою вісім суддів проти трьох, що стало причиною внесення білля про Brexit до парламенту.
Уряд Великобританії вніс на розгляд парламенту законопроект про початок офіційної процедури виходу Сполученого Королівства з Євросоюзу 26 січня. У ньому міститься всього два пункти: прем'єр-міністр країни може повідомити про вихід із ЄС у відповідності зі ст. 50 Договору про Європейський союз (Лісабонський договір), а також що закон діє, "незважаючи на всі положення Договору про Європейські співтовариства 1972 року або будь-які інші акти". Палата громад британського парламенту в першому читанні ухвалила законопроект.
