Чому НБУ девальвував гривню і які це матиме наслідки. Пояснення експертів

Чому НБУ девальвував гривню і які це матиме наслідки. Пояснення експертів

Нацбанк України знизив офіційний курс гривні до долара на 25%


Фото: bank.gov.ua

21 липня Національний банк України знизив офіційний курс національної валюти з 29,25 грн за $1 до 36,57 грн за 1$. У Нацбанку розраховують, що цей крок допоможе зберегти контроль за інфляцією, повідомив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук в ефірі всеукраїнського телемарафону. Водночас експерти, навіть схвалюючи рішення регулятора та називаючи його неминучим, прогнозують "складні часи" для української економіки.

Ніколайчук запевняє, що новий офіційний курс додасть стійкості українській економіці в умовах невизначеності. Для звичайних людей наслідки залежать від того, в якому вигляді вони отримують доходи, які товари купують, каже заступник голови НБУ.

"Для тих громадян, які отримують доходи у гривні, вартість життя дещо зросте через певне перенесення корекції обмінного курсу на ціни, на інфляцію, хоча, за нашими оцінками, це перенесення не буде значним", визнав він.

Водночас Ніколайчук зазначив, що зараз на інфляцію в Україні значно більше впливає "ефект війни", він впливає і на пропозицію товарів, і на логістичні витрати, і на вартість товарів на світових товарних ринках.

Інвестиційний банкір, спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса у Facebook прогнозує, що головним негативним наслідком рішення НБУ стане якраз інфляція. За його оцінкою, продукція з-за кордону (наприклад, бензин) останнім часом завозилася в Україну за курсом 29,5 грн за $1.

"Зараз він (бензин. – "ГОРДОН") має здорожчати. Що буде мати ефект на усі ціни", – вважає Фурса.

Він вважає, що НБУ довелося діяти у ситуації, коли немає гарного рішення – "є лише погане і дуже погане, і так буде до кінця війни". Підтримка фіксованого курсу швидко "з'їдала" резерви, зокрема через великий дефіцит бюджету та торговельний дефіцит, каже експерт.

"Зараз різке збільшення курсу має вплинути на імпорт, обмеживши його, і це має допомогти валютній стабільності. У той же час експортери отримують стимул заводити гроші в країну, продавати тут більшу частину валютної виручки", – каже він.

Окрім того, через девальвацію сума західної допомоги у гривневому еквіваленті буде більшою, що має зменшити тиск на бюджет країни, додав експерт.

"Чому курс заморожено, а не відпущено? Відповідь одна – війна. Занадто багато невизначеності і занадто тонка психологічна ситуація, щоб відпускати курс у вільне плавання", – резюмував Фурса.

Ексміністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, почесний президент Київської школи економіки Тимофій Милованов також вважає, що НБУ був змушений привести офіційний курс до рівня ринкового.

"Ринковий курс змінювався через емісію. Якщо емісія продовжиться в значних обсягах, це буде не остання девальвація у наступні місяці", – попереджає він.

На думку Милованова, щоб зменшити потреби в емісії, потрібно зменшити непріоритетні видатки бюджету України, збільшивши надходження "від наших іноземних партнерів та друзів".

"В цілому на нас чекають складні часи в економіці. Готуйтеся. Українська економіка показала себе дивовижно стійкою під час війни, особливо на початку. Проте у стійкості є запас, і він не безкінечний", – прогнозує він.

Водночас експерт зазначає, що за правильної економічної політики уряду та НБУ та за підтримки міжнародної спільноти "економічна ситуація може бути прийнятною".

Директор "Консалтингової групи А-95" Сергій Куюн спочатку заявив у Facebook, що підвищення офіційного курсу підніме ціни на всі види палива. Однак пізніше змінив свою думку і прогнозував, що поточні ціни на заправках "мають усі шанси втриматися без підвищення".

"Цьому буде також сприяти і зниження світових цін на нафту та нафтопродукти, яке спостерігається у липні", – пояснює спеціаліст.

Фінансовий аналітик Євгеній Дубогриз відреагував на рішення НБУ позитивно, написавши, що "Нацбанк знову молодці і правильно на цей раз зробили". Він вважає, що одноразова різка зміна курсу краща, ніж його поступове зростання, яке створило б "погані очікування".

"Як і у випадку із підвищенням ключової ставки на початку червня, Нацбанк просто визнав реальність такою, якою вона є", наголосив експерт.

На думку Дубогриза, якщо не станеться нічого "супернеочікуваного", до кінця року регулятору не потрібно змінювати офіційний курс, оскільки "курс на рівні 37" має всі негативні очікування з подорожчання долара.

Експертка Вікторія Страхова також підтримує рішення регулятора і зазначає, що "рішення назріло і перезріло".

"Чому рішення "назріло й перезріло"? Тому що нам надходить допомога в іноземній валюті, яку треба конвертувати. Виплати по зовнішніх боргах відстрочуються. Також починається експорт. Це я ще не пишу докладно про ІТ-сектор", – перерахувала вона.

Страхова розуміє, що можливий негативний вплив нового курсу на ціни на пальне та паливо (зокрема природний газ), також він погано позначиться на ситуації в "оборонці" – але в цих випадках, пише вона, доведеться шукати "додаткові рішення".

Контекст

24 лютого, коли розпочалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, НБУ заморозив офіційний курс гривні на рівні 29,25 грн за 1$.

У Нацбанку прогнозували, що через російське вторгнення інфляція в Україні може перевищити позначку 20%. При цьому голова НБУ Кирило Шевченко запевнив, що "інфляція залишатиметься контрольованою завдяки заходам, які вживає Кабінет Міністрів і Нацбанк".

За прогнозами Нацбанку України, озвученими 18 травня, падіння економіки України на 30% цього року через війну – це найоптимістичніший сценарій.

Із 3 червня НБУ підвищив облікову ставку з 10% до 25%. Регулятор сподівається, що це допоможе "захистити гривневі доходи та заощадження громадян, збільшити привабливість гривневих активів, знизити тиск на валютному ринку та збільшити можливості Нацбанку стримувати інфляційні процеси під час війни".

Перший заступниця голови НБУ Катерина Рожкова 17 червня підтвердила інформацію, що Нацбанку довелося друкувати додаткові обсяги готівкової гривні, назвала запускання "друкарського верстата" крайнім заходом, але вказала, що цей крок був виправданий.

6 липня голова НБУ Кирило Шевченко заявив, що далі без обмежень друкувати гроші  не вихід, потрібно шукати інші способи підтримки економіки.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати