Мова про це зайшла під час обговорення звернення з Польщі щодо ексгумації жертв Волинської трагедії.
"Ми отримали цей польський запит від конкретної громадянки, яка вже, я так розумію, не змогла знайти якихось дієвих інструментів у Польщі і звернулася до нас напряму. Попри цю ситуацію, у план роботи на 2025 рік ми дамо це. План роботи – це конкретний юридичний документ. І плюс я попросив уряд, щоб уряд створив окрему бюджетну програму на наступний рік. Щоб хоча б 1 млн грн був", – зазначив Дробович.
Він пояснив, що кошти потрібні, "щоб можна було проводити в таких екстрених випадках пошукові роботи".
"У нас є свої потреби, які пов'язані з Другою світовою війною, пошуковими роботами визвольного руху, але якщо будуть такі випадки, як оцей, то будемо так допомагати громадянам Польщі", – наголосив керівник УІНП.
В УІНП пояснювали, що роботи за польським зверненням планують проводити в Рівненській області.
Контекст
Волинська трагедія (у польській історіографії – Волинська різанина) – низка взаємних етнічних чисток, які в роки Другої світової війни на Волині проводили Українська повстанська армія з одного боку, Армія Крайова й інші польські формування – з іншого. Точна кількість жертв з обох сторін невідома. Вважають, що жертвами чисток стали 25–100 тис. поляків і від кількох тисяч до 24 тис. українців.
22 липня 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також установив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. 8 вересня Верховна Рада ухвалила заяву, у якій назвала рішення польського Сейму некоректною оцінкою трагічних подій.
2019 року президент Польщі Анджей Дуда заявляв, що події 1940-х років на Волині були "не війною між Польщею й Україною, а просто етнічною чисткою, просто йшлося про те, щоб поляків із цих територій видалити".
Після початку повномасштабного вторгнення країни-агресора Росії в Україну Дуда і президент України Володимир Зеленський заявляли, що в історії відносин двох країн почався новий етап й "історичні питання видаються дрібними".
Зеленський у день пам'яті жертв Волинської трагедії 12 липня 2022 року подав у Верховну Раду законопроєкт про правові та соціальні гарантії для громадян Польщі в Україні. Улітку 2022 року його ухвалила Рада, восени закон набув чинності.
Польща в межах переговорів про вступ України в ЄС обговорюватиме питання ексгумації поляків, які стали жертвами Волинської трагедії, повідомили 30 вересня 2024 року в МЗС країни. Там зазначили, що якщо цю частину питання "не буде закрито", то Україна не наближатиметься до вступу в Євросоюз. Раніше в інтерв'ю, яке опублікували 16 вересня, глава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявляв, що питання ексгумації й перепоховання поляків, котрі загинули під час конфліктів з українцями, – "гостре політичне питання, тому що в цих поляків є нащадки", які голосують на виборах.
0 Київ
