Фесенко про рішення суду за позовом Суркісів: Емоціями і політичними заявами влада прикриває слабкість юридичних позицій "ПриватБанку" в цьому конфлікті G

– Ви стежите за цією справою й уже коментували її. Що означає вчорашнє рішення Печерського суду?

– Нічого надординарного і катастрофічного не сталося. Печерський суд лише підтвердив рішення попередніх судів щодо цих питань, яких не виконали. І перше рішення в цій справі було ще 2017 року, тобто за президентства Петра Порошенка. Судячи з усього, судова епопея триватиме і далі, оскільки міністр юстиції заявив про намір оскаржити рішення Печерського суду.

Бурхливу реакцію представників влади на рішення суду спричинено, по-перше, тим, що вони програли, і йдеться про досить великі суми. По-друге, емоціями і політичними заявами вони прикривають слабкість юридичних позицій "ПриватБанку" в цьому конфлікті. За колишнього керівництва Нацбанку України (Валерії Гонтаревої та компанії) було ухвалено явно маніпулятивні і юридично не цілком коректні рішення у процесі націоналізації "ПриватБанку". І нинішнє керівництво державного "ПриватБанку" України, Нацбанку України та уряду змушене віддуватися за помилки і сумнівні процедурні схеми, реалізовані Гонтаревою.

– У справі фігурує шість британських компаній. Які в них претензії і як вони пов'язані із "ПриватБанком"?

– Англійські компанії володіли коштами, розміщеними у 2012–2014 роках на депозитних рахунках, відкритих у кіпрській філії "ПриватБанку". Сума чимала – тільки самого тіла депозиту $250 млн, плюс додайте сюди ще відсотки за всі ці роки. Потім, як ми всі пам'ятаємо, відбулася націоналізація "ПриватБанку", яка була об'єктивно необхідною акцією, відповідала державним інтересам.

У процесі націоналізації шість англійських компаній вкрай сумнівно визнали "пов'язаними" із "ПриватБанком", їхні кошти в цьому банку потрібно було примусово обміняти на акції додаткової емісії (це називають процедурою bail-in) під час націоналізації фінустанови, надалі держава викупила їх за 1 грн. Простіше кажучи, їхні кошти фактично списали.

І якщо суть претензій держави до колишніх власників "ПриватБанку" була зрозумілою, то щодо англійських компаній усе так і залишилося загадкою. Не кажучи вже про порушення процедури, коли компаніям навіть не надали права оскаржити рішення банківського регулятора про визначення їхньої пов'язаності.

– Якщо компанії було зареєстровано у Великобританії, а гроші тримали на Кіпрі, то технічно можливо такі активи націоналізувати в Україні у принципі?

– Українські чиновники примудрилися порушити законодавство не тільки України, а й держави – члена ЄС (Республіка Кіпр). На момент списання грошей із депозитів англійських компаній діяла заборона Центробанку Республіки Кіпр, яка унеможливлювала будь-які операції із грошовими активами, крім обслуговування депозитів (виплата тіла депозитів і відсотків за депозитом). Крім того, кіпрський суд видав безстрокову заборону, що діє по всьому світу, за якою заборонено списувати або в інший спосіб припиняти дію таких депозитів.

До речі, в історії зі списанням грошей із рахунків кіпрської філії "ПриватБанку" взагалі відбувається якась детективна історія. Зокрема, банк неодноразово заявляв, що гроші трансформували в капітал. Однак у своєму щорічному звіті від 31 грудня 2019 року банк вказує, що на закінчення 2019 року в депозити юридичних осіб включено понад 6,8 млрд грн коштів кіпрської філії "ПриватБанку", які були предметом конвертації зобов'язань у капітал під час націоналізації 2016 року.

Вказані кошти філія банку не переказала через заборону Центрального банку Кіпру на проведення філією міжбанківських розрахунків із банком і у зв'язку із судовими позовами, відкритими за цими коштами. З огляду на останнє, можна зробити висновок, що кошти з депозитів у капітал банку не трансформували, їх просто не повертають законним власникам без будь-яких підстав.

– Чи означає все це, що законність рішення про націоналізацію "ПриватБанку" тепер під питанням?

– Це принципово важлива деталь: зараз узагалі не заперечують самої процедури націоналізації "ПриватБанку", не стоїть питання стягнення державних коштів. Ідеться суто про повернення "ПриватБанком" приватних коштів. І ці гроші є, що підтверджує вищевказана звітність.

Украй негативним наслідком судового конфлікту в цій справі є сам прецедент невиконання судових рішень. Україна і так уже серед лідерів за кількістю скарг наших громадян до Європейського суду з прав людини. На нашу країну припадає приблизно 15% скарг, більшість із яких якраз стосується невиконання рішень національних судів. І головне питання тут, чи готова держава нарешті виправляти таку негативну ситуацію.

Якщо рішення судів і далі не виконуватимуть, то вже завтра претензії можуть висунути безпосередньо до держави. І вже Україна як держава зазнає репутаційних ризиків через неправомірні дії окремих посадовців, а всі фінансові витрати покладуть на українських платників податків.