Гроші

Гетманцев закликав до економії й цензури видатків через невизначену фінансову ситуацію в Україні

21 лютого 2025, 16.41 Этот материал также можно прочитать на русском

За словами Гетманцева, сьогодні Україна перебуває в періоді найвищої турбулентності з березня 2022 року. Фото: Данило Гетманцев / Facebook

Україна сьогодні переживає період "найвищої турбулентності" з березня 2022 року, тому потрібно "рахувати кожну копійку", припинити тіньовий бізнес і корупцію та ввести "воєнну цензуру" видатків. Про це 21 лютого в Telegram заявив голова комітету з питань фінансів, податкової й митної політики Данило Гетманцев.

"Багато хто питає про зв'язок того, що відбувається у міжнародній політиці з нашими фінансами. Зв'язок, на жаль, прямий. Сьогодні ми перебуваємо в періоді найвищої турбулентності з березня 2022 року. Підтримка України, у тому числі фінансова, стратегічним партнером не є гарантованою. Це справляє вплив і на ЄС, де починаються певні неприємні для нас політичні дискусії", – написав він.

Гетманцев пояснив, що поточного року Україна відносно забезпечена фінансами, проте наступного року й надалі через вичерпання інструменту ERA, а саме $50 млрд від прибутків із заблокованих активів банку Росії, економічна невизначеність країни може зростати.

Він наголосив, що Україна вдячна за будь-яку допомогу й розраховує на неї на шляху до вступу в ЄС і в період повоєнної відбудови. Але зараз потрібно також переглянути й консолідувати внутрішні джерела й ресурси.

"Що це означає у фінансовій політиці? Усе просто: рахувати кожну копійку", – наголосив Гетманцев.

Він підкреслив, що держава має "жорстко припинити тінь і корупцію", прибрати будь-яку профанацію й ввести "воєнну цензуру" видатків, щоб розтягнути гарантоване пільгове фінансування у розмірі $50 млрд не на рік, а на три роки. А суспільство, зі свого боку, має припинити ухилятися від сплати податків, не дискутуючи на теми на кшталт "убивства бізнесу від додаткових 3,5% військового збору".

Контекст

У відповідь на повномасштабне вторгнення російських військ в Україну на Заході заморозили приблизно $300 млрд активів Центробанку РФ. Вважають, що приблизно $190 млрд із них – у Бельгії, де розташований депозитарій Euroclear. Немає точної інформації, скільки російських активів заморожено в кожній країні.
Країни G7 понад рік вели дебати, чи можна конфіскувати російські активи, не підриваючи довіри до міжнародної фінансової системи. Проти такого кроку були деякі члени ЄС, які побоюються судових позовів із боку Росії. У підсумку вирішили спрямовувати Україні лише доходи від заморожених активів, хоча Зеленський закликав країни Заходу передати Україні всі заморожені активи країни-агресора, наголошуючи на тому, що це історична можливість "змусити державу-терориста заплатити за свій терор". У липні 2024 року Євросоюз передав Україні перші €1,5 млрд доходів.
Окремо в червні країни G7 домовилися виділити Україні кредит на загальну суму $50 млрд, який обслуговуватимуть завдяки відсоткам від заморожених російських активів.
3 грудня Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №12232, який передбачає внесення до Бюджетного кодексу змін щодо боргових зобов'язань країни. Зокрема, цей закон потрібен, щоб "легалізувати" в українському законодавстві отримання $50 млрд позики від країн G7 і Євросоюзу.
4 грудня на той час державний секретар Америки Ентоні Блінкен заявив, що Україна зможе отримати $50 млрд активів РФ, заморожених ЄС і США.