Прокурор зазначив, що такі підприємства створюють для продажу зерна, яке придбано за готівку у фермерів здебільшого за заниженою вартістю. А після того як збіжжя залишає межі України, його перепродують кілька разів, і воно вже легально потрапляє до кінцевого споживача. Через це страждає українська економіка, підкреслив заступник генпрокурора.
Відео: Ми – Україна / YouTube
Щоб зменшити нелегальний експорт зерна, в Офісі генерального прокурора діє міжвідомча група з питань протидії кримінальним порушенням на ринку зерна.
"Наша група працює на випередження, щоб нелегально зерно не виходило з країни. Це по-перше. Ми контролюємо правоохоронні органи й координуємо їх для того, щоб вони швидко реагували, якщо зерно нелегально купляється за готівку, не сплачуються податки, і за підробними документами намагаються вивезти його за заниженою вартістю", – заявив Вербицький.
Контекст
За оцінкою Бюро економічної безпеки, у січні – вересні 2023 року ризикові підприємства експортували зернових невідомого походження на 133,9 млрд грн, що становить понад 20% від загальної кількості.
21 листопада Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкти №10168-2 і №10169, спрямовані на протидію чорному експорту зерна й неповерненню у країну валютного виторгу, повідомляв нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк.
Американська торговельна палата в Україні розкритикувала законопроєкти як такі, що створюють суттєві корупційні ризики й потенційно блокують експорт аграрної продукції з країни. Водночас, за словами Железняка, до другого читання їх планують значно доопрацювати разом із Мінагрополітики.
У Верховній Раді України готують законопроєкт, який посилює вимоги до легалізації експорту зерна. Про це у грудні 2023 року повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев.