НБУ планує дозволити репатріацію відсотків за "старими" боргами

Гроші

Національний банк України ставить у пріоритет перехід до другого етапу валютної лібералізації, який передбачає дозвіл на репатріацію відсотків за "старими" борговими зобов'язаннями. Про це йдеться в повідомленні Нацбанку у Facebook.

5 лютого в НБУ відбулася зустріч із представниками Американської торговельної палати, Європейської бізнес-асоціації, а також великого бізнесу. Зазначають, що під час зустрічі, зокрема, обговорювали питання валютного регулювання, яке найбільше турбує бізнес, а саме – пом'якшення валютних обмежень.

"НБУ сповнений рішучості продовжувати валютну лібералізацію, попри всі виклики, що формує війна. Щойно з'являться відповідні передумови, ми продовжимо рух у цьому напрямі. Ми вже маємо суттєвий прогрес у реалізації першого етапу пом'якшення валютних обмежень. Ставимо у пріоритет його завершення й перехід до реалізації другого етапу", – сказав голова НБУ Андрій Пишний.

Заступник керівника Нацбанку Юрій Гелетій нагадав, що другий етап пом'якшення обмежень передбачатиме подальшу лібералізацію торгового фінансування, можливості управління валютними ризиками банків, а також дозвіл на репатріацію відсотків за "старими" борговими зобов'язаннями.

Серед інших тем зустрічі – нові макропрогнози НБУ, стан валютного ринку, ризики 2024 року й міжнародне фінансування.

Нацбанк очікує, що ритмічність міжнародної допомоги відновлять найближчими місяцями. Зокрема, невдовзі регулятор очікує на рішення США щодо фінансування. Зазначають, що отримання Україною необхідного обсягу західної допомоги є критично важливим для реалізації базового сценарію макропрогнозу НБУ. Водночас також необхідно нарощувати внутрішні ресурси.

"Ми є партнерами бізнесу й насправді маємо спільну мету – допомогти країні наблизити перемогу. Сподіваюся, що наша співпраця посилить спроможності України", – підсумував голова НБУ.

Контекст

У грудні 2023 року в "Укрсиббанку" заявили, що введені з початку повномасштабного вторгнення валютні обмеження стали новим чинником, який заважає залученню іноземних інвестицій в Україну.
24 лютого 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, НБУ зафіксував офіційний курс гривні на рівні 29,25 грн за $1.
21 липня регулятор знизив офіційний курс національної валюти із 29,25 грн за $1 до майже 36,57 грн за $1. У НБУ наголосили, що "такий крок дасть змогу збільшити конкурентоспроможність українських виробників, зблизити курсові умови для різних груп бізнесу й населення та підтримати стійкість економіки в умовах війни".
Із 29 серпня 2023 року українські банки дістали дозвіл продавати населенню безготівкову валюту на суму до 50 тис. грн на місяць без підтвердження підстав для цього.
Із 16 вересня Національний банк дозволив державним підприємствам і господарським товариствам, 100% акцій яких належать державі, переказувати кошти за кордон для розрахунків за кредитом або позикою, які було реструктуризовано на умовах, погоджених Кабінетом Міністрів України. Окрім того, дозволено здійснювати інші платежі, пов'язані з обслуговуванням таких реструктуризованих зобов'язань.
У Національному банку України вирішили з 3 жовтня 2023 року перейти в режим керованої гнучкості обмінного курсу. Це має посилити стійкість валютного ринку й економіки, заявили у пресслужбі НБУ. Після відмови від фіксованого курсу позиції гривні практично не зазнали змін, повідомили в регуляторі. У МВФ 4 жовтня заявили, що підтримують рішення НБУ відмовитися від фіксованого курсу гривні.
Національний банк із 1 грудня пом'якшив валютні обмеження для бізнесу і громадян, зокрема скасував усі обмеження для банків і небанківських фінансових установ на обсяги ймовірного продажу ними готівкової іноземної валюти населенню.
У грудні в Національному банку України також заявили, що можуть дозволити репатріацію "нових" дивідендів у межах пом'якшення валютних обмежень.