-1 Київ
Електрика подорожчала щонайменше у півтора раза
Перші платіжки за новими тарифами українцям надійдуть у липні (за червень), повідомив гендиректор української електропостачальної компанії Yasno Сергій Коваленко. Середня сума зросте на 250 грн, говорив міністр енергетики України Герман Галущенко.
Відповідно до положення про покладання спецзобов'язань на учасників ринку електроенергії, в Україні до 30 квітня діяв фіксований тариф на електрику для населення:
- 1,44 грн/кВт-год для домогосподарств, які споживають до 250 кВт-год на місяць;
- 1,68 грн/кВт-год, якщо місячний обсяг споживання становить понад 250 кВт-год.
Термін дії фіксованих цін для побутових споживачів спливав 30 квітня 2023 року, 25 квітня Кабінет Міністрів продовжив цей період до 31 травня.
Підвищення тарифу уряд схвалив іще за місяць, до 2,64 грн за кВт-год. Тобто тариф зріс майже вдвічі для споживачів, які споживають менше ніж 250 кВт-год на місяць, і в півтора раза – для інших.
Водночас економічно обґрунтована ціна на електричну енергію для споживачів в Україні ще вища і становить понад 6 грн за кВт-год.
За словами Галущенка, НКРЕКП пропонувала Кабміну підняти тариф до ринкового (міністр озвучив цифру 5,5 грн/кВт-год) за два етапи, на першому етапі комісія пропонувала підвищення ціни на електрику до 2,88 грн із ПДВ за 1 кВт-год, Проте уряд "побачив можливість установити тариф на рівні 2,64 грн/кВт-год".
"Це мінімальний тариф, який дозволить утримати енергосистему", – говорив він 30 травня після ухвалення Кабміном рішення про тарифи.
Із заяви Галущенка незрозуміло, чи залишилася актуальною пропозиція НКРЕКП підвищити тарифи на електрику за два етапи, але пізніше міністр говорив, що до кінця року їх не підвищуватимуть.
Як заощадити?
Відповідно до положення про спецзобов'язання, заощадити українці можуть, користуючись дво- та тризонними тарифами (оплата залежить від часу доби, коли споживають електрику).
Двозонний:
- у період із 23.00 до 7.00 – 0,5 від повного тарифу (1,32 грн/кВт-год);
- у період із 7.00 до 23.00 – повний тариф (2,64 грн/кВт-год).
Тризонний:
- із 8.00 до 11.00 та із 20.00 до 22.00 – так звана година пік, оплачують 1,5 від повного тарифу (3,96 грн/кВт-год);
- із 7.00 до 8.00 та з 11.00 до 20.00 – повний тариф (2,64 грн/кВт-год);
- із 23.00 до 7.00 – 0,4 від повного тарифу (1,32 грн/кВт-год).
Отже, якщо споживач за умови дії двозонного тарифу вмикатиме енергоємні прилади (наприклад, пральну машину) із 23.00 до 7.00, то заощадить 50% від ціни за електрику під час її роботи, а за тризонного за роботу електроприладів у нічний час сплатить лише 40% від вартості тарифу (але 150% – у годину пік для цього тарифу).
Щоб перейти на такі тарифи, потрібно встановити спеціальні дво- та тризонні лічильники. Для цього, як пише УНІАН, потрібно:
- написати заяву постачальнику електроенергії (наприклад, на сайті Yasno, яка обслуговує понад 3,5 млн клієнтів, для цього є спеціальний розділ, де можна вибрати встановлення дво- або тризонного лічильника "під ключ", на сайтах ДТЕК цю послугу також можна замовити онлайн у розділі замовлень щодо лічильників);
- оплатити монтаж та під'єднання двофазного лічильника;
- викликати представника постачальника електроенергії, який опломбує прилад та налаштує передавання даних контролювальній компанії;
- надати постачальнику документи про встановлення, реєстрацію та опломбування лічильника;
- укласти з компанією нову угоду.
Держінспекція енергетичного нагляду України у вересні (до початку масштабних атак РФ по енергосистемі країни) повідомляла, що в Україні недостатній рівень застосування заходів щодо енергозбереження, та заявляла про необхідність впровадження енергозберігальних практик у побуті українців.
Для того, щоб заощаджувати, необхідно знати, скільки електрики споживають електроприлади, зазначили в інспекції, та опублікували такий список:
- кондиціонер – 2,2–3,37 кВт;
- електрочайник – 2,2–2,4 кВт;
- порохотяг – 2 кВт;
- бойлер – 1,5–2,5 кВт;
- масляний та повітряний обігрівачі – 1,2–2 кВт;
- праска – 1–2,4 кВт;
- пральна машина – 0,8–2,2 кВт;
- холодильник двокамерний – 0,3–0,9 кВт;
- мікрохвильова піч – 0,6–1,5 кВт;
- холодильник однокамерний – 0,1–0,4 кВт;
- телевізор – 0,08–0,14 кВт;
- електролампа на 100 Вт – 0,1 кВт;
- комп'ютер – 0,065–0,45 кВт.
Також відомство запропонувало низку порад щодо використання побутової техніки, які допоможуть заощадити на електроенергії:
1. Використання енергоефективної побутової техніки. Побутові електроприлади мають спеціальне маркування від класу А до G, у якому клас "А++" – найбільш енергозберігальний. Як зазначають у Держенергонагляді, побутова техніка класу "А" або "А+" споживає на 30–50% менше електроенергії навіть як порівняти із приладами найближчого до них класу "В".
2. Заощадження на освітленні. "Встановивши у своєму помешканні енергозберігальні лампи, ви зменшите споживання електричної енергії. Енергоощадні лампи служать у п'ять–вісім разів довше, ніж звичайні лампи розжарювання зі споживанням електроенергії в 10 разів менше; встановивши світлорегулятори і датчики, які автоматично вмикають та вимикають освітлення під час появи людини, зменшиться споживання електричної енергії", – ідеться у повідомленні відомства.
3. Експлуатація холодильника – його не можна встановлювати біля газової плити, опалювальних приладів або під прямим сонячним промінням, не можна ставити в холодильник гарячу їжу, і потрібно дотримуватися температурного режиму у приміщенні – 18–20 °C (у кімнаті, де температура сягає 30 °C тепла, холодильник споживає вдвічі більше електроенергії).
4. Пральні та посудомийні машини мають працювати в режимі повного завантаження – за неповного завантаження пральної чи посудомийної машини перевитрата електроенергії становитиме 10–15%.
6. Експлуатація електроплити: використовуйте посуд із рівним дном і діаметром, який дорівнює або трохи більший за конфорку електроплити (буде зекономлено 5–10 % електроенергії), враховуйте, що конфорка електроплити після вимкнення деякий час продовжує виділяти тепло.
7. Експлуатація кондиціонера: його потрібно вмикати лише із зачиненими вікнами та дверима.
8. Експлуатація електрочайника: кип'ятити води стільки, скільки наразі потрібно, і своєчасно видаляти накип (через нього чайник гірше проводить тепло і довше гріє воду).
9. Експлуатація бойлера: його радять вимикати, якщо протягом тривалого часу ним не користуються, а під час вибору його об'єму та потужності – розраховувати, скільки гарячої води потрібно сім'ї.
11. Встановлення світильників: у "робочих зонах" приміщення рекомендують використовувати точкові світильники замість підвісних і настінних, оскільки точкове освітлення економніше, ніж освітлення всього приміщення одночасно із центрального світильника.
Окрім того, відомство радить вимикати електроприлади, які не використовують, – вимикати світло, виходячи із приміщення, та не залишати у "сплячому режимі" техніку. Наприклад, телевізори в режимі очікування споживають приблизно 1 кВт-год на місяць, а комп'ютери – 3,6 кВт-год, розповіли в енергонагляді.
Коли РФ почала завдавати систематичних ударів по українській енергетиці, схожі поради (які стосуються більше години пік, коли навантаження на енергосистему більше) українцям давали енергетики та рятувальники. Після підриву Росією Каховської ГЕС інші гідроелектростанції на Дніпрі працюють із меншою потужністю і ситуація в енергосистемі непроста, говорив Галущенко 13 червня.
Коваленко 15 червня, посилаючись на "Укренерго", зазначив, що зараз електроенергії досить для покриття споживання.
"Завдяки сонячній погоді гарно працюють сонячні електростанції, але є просідання по ГЕС і заплановані ремонти інших енергоблоків. Інколи в години пікового споживання нам не вистачає своєї генерації, тоді на допомогу приходять європейські колеги. Але загалом звичку використовувати електроприлади свідомо потрібно тренувати", – резюмував він.
Чому тариф вирішили підвищити?
Галущенко 30 травня називав цей крок "внеском у забезпечення стійкості" української енергосистеми.
"Причина [підвищення тарифу] одна – це обстріли нашої енергосистеми минулої зими. Вони безпрецедентні, жодна країна із цим не стикалася. Масштабна кампанія з ремонту та відновлення як генерації, так і мереж потребує фінансування. Ми також втратили велику кількість генерувальних потужностей, за допомогою яких ми підтримували відповідний пільговий тариф. [...] Якщо дуже просто, то якщо ми зараз цього не зробимо, наступної зими у нас будуть проблеми зі світлом. Тобто ми не зможемо підготуватися до наступної зими, – говорив він в ефірі національного телемарафону. – Це питання виживання енергосистеми та підготовка до наступної зими".
Також Галущенко, аргументуючи потребу підвищення тарифів, розповідав: влада України побоюється, що в новому опалювальному сезоні окупанти й далі будуть системно обстрілювати українські енергооб'єкти.
"Тому ми маємо задіяти всі можливі ресурси для відновлення об'єктів та їхнього захисту", – наголошував міністр.
Наразі, за його словами, в Україні триває наймасштабніша за всю історію незалежності ремонтна кампанія на об'єктах енергетики. Зокрема, 14 червня після ремонту запустили в роботу енергоблок однієї з українських атомних електростанцій, потужність якого становить 1 тис. МВт.
У НКРЕКП говорили, що підвищення тарифу на електрику для побутових споживачів дасть енергокомпаніям можливість і далі виробляти електроенергію.
"Головний чинник, заради чого відбуваються ці процеси, – це наявність грошей для того, щоб електроенергію можна було виробляти. Її не виготовляють із повітря. Це паливо, це заробітна плата людей", – сказала членкиня комісії Ольга Бабій 17 квітня.
Кошти, отримані завдяки підвищенню тарифу, підуть на відновлення системи, а не на прибуток постачальникам, заявляв Коваленко.
За його словами, після підвищення тарифу "у першу чергу зростуть фінансові можливості державних "Енергоатому" та "Укргідроенерго", які накопичили суттєві борги через необхідність компенсувати різницю між тарифом для населення та ринковою ціною".
"Я вже розповідав, як формується тариф на електроенергію для населення, але ще раз коротко про те, хто і як компенсує різницю між ринковою ціною на е/е та ціною населення: наразі ринкова ціна для Києва на червень складає 4,80 грн/кВт-год із ПДВ. Побутовий споживач сплачує 2,64 грн/кВт-год. Як компенсується різниця у 2,16 грн/кВт-год? Цю різницю компенсують "Енергоатом" і "Укргідроенерго". Відповідно, якщо побутові споживачі сплачують менше (наприклад, 1,68 грн/кВт-год), то виробники повинні компенсувати більшу різницю", – пояснював він.
