"Державна підтримка або 2 тис. металоломщиків, або 200 тис. працівників гірничо-металургійного комплексу – вибір, здавалося б, зрозумілий. Якби найближчі президентські вибори були через два роки, влада, напевно, без зайвих розмов підтримала б заводи, на яких працює більше електорату. Але до виборів далеко, і це дало шанс на відкриту дискусію в Мінекономіки для фірм, що заробляють на вивезенні з України стратегічного для металургії сировини. Спекулятивний бізнес зі швидкими грошима і великими оборотами у стилі "купи-продай" привабливий для багатьох молодих політиків у владі", – вважає він.
Експерт переконаний, що головним аргументом для будь-якої влади, яка робить вибір на користь тієї чи іншої галузі, мають бути зарплати та податки.
"Якщо через дефіцит вивезеного за кордон металобрухту в Україні почнуть зупинятися металургійні заводи і звільняти людей, соціальна стабільність у східних областях країни випарується миттєво. Очевидно, цей політичний фактор зіграє серйозну роль при визначенні позиції уряду в питанні можливої заборони на вивезення металобрухту з України", – заявив Давидюк.